Упрощенная HTML-версия
Ро з д і л 9. Діагностика вагітності
передлежання)
і лице плода
(лицеве передлежання).
Типовим передлежанням є по-
тиличне (згинальний тип), яке відзначається в 95 % усіх поздовжніх положень.
При передньоголовному, лобовому і лицевому передлежаннях голівка перебуває в
різного ступеня розгинанні. Ці передлежання належать до розгинального типу.
Розгинальний тип передлежання спостерігається в 1 % усіх поздовжніх передле-
жань.
При тазовому передлежанні до входу в таз вагітної можуть бути обернені сід-
ниці плода
(чисте сідничне передлежання),
ніжки
(ножне передлежання),
сідниці
разом з ніжкам и
(змішане сіднично-ножне передлежання).
Розрізняють синклітичне й асинклітичне вставлення голівки. При синклітич-
ному вставленні стріловий шов міститься на однаковій відстані від лобкового
симфізу і мису крижів. Асинклітичне вставлення характеризується тим, що стрі-
ловий шов розміщується ближче до мису крижів або лобкового симфізу. Якщо
стріловий шов розташований ближче до мису крижів, говорять про
передній асин-
клітизм
(вставляється передня тім'яна кістка), якщо до симфізу — про
задній
асинклітизм
(вставляється задня тім'яна кістка).
Синклітичне вставлення голівки є нормальним; при нормальних пологах
іноді спостерігається тимчасовий, нерізко виявлений
передній асинклітизм,
який
замінюється мимовільно синклітичним вставленням. Виявлений передній і задній
асинклітизм — явище патологічне.
В акушерській практиці трапляються різні варіанти положень, позицій, видів
і передлежань плода.
ЗОВНІШН Є АКУШЕРСЬК Е ДОСЛІДЖЕНН Я
До основних методів акушерського дослідження в другій половині вагітності
та під час пологів відносять: пальпацію (прийоми Леопольда), аускультацію жи-
вота вагітної (вислуховування серцебиття плода), вимірювання таза, вимірювання
обводу живота і висоти стояння дна матки, розмірів плода.
Основни м методо м зовнішньог о акушерськог о дослідженн я є
пальпаці я живо-
та.
При пальпації визначають частини плода, його величину, положення, пози-
цію, передлежання, відношення передлеглої частини плода до таза вагітної (висо-
ко над входом у таз, притиснута до входу, малим сегментом у вході тощо), рухи
плода.
Пальпацію живота вагітної проводять за допомогою чотирьох прийомів Лео-
польда.
Прийом и Леопольд а
Вагітна (роділля) лежить на спині, акушерка стає справа від неї обличчям до
її обличчя.
Перший прийом
(мал. 21). Долоні обох рук розміщують на дні матки, пальці
рук зближують; обережним натискуванням униз визначають рівень стояння дна
матки, з якого роблять висновок про термін вагітності. За допомогою першого
прийому визначають частину плода, розміщену в дні матки (найчастіше тазовий
кінець).
129