Упрощенная HTML-версия
Теоретичначастина
професора Лазаревича було нагороджено золотою медаллю. І.П. Лазаревич — автор
83 наукових праць з різних питань акушерської і гінекологічної патології.
У Києві при університеті Св. Володимира медичний факультет відкрили в
1841 році. Кафедру акушерства та гінекології було засновано в 1843 році. Осново-
положником кафедри став професор І.П. Кримаренков, якого змінив знаменитий
акушер О.П. Матвеєв (1816—1882). Саме О.П. Матвеєв запропонував метод про-
філактики гонобленореї шляхом закапування очей новонароджених 2 % розчи-
ном срібла нітрату. При клініці він організував школу для акушерок і написав для
них спеціальний посібник, який витримав три видання. З 1847 по 1883 рік було
підготовлено 1280 акушерок.
Наступник О.П. Матвеєва, Георгій Єрмолайович Рейн упроваджував у прак-
тику асептику та антисептику, був організатором Київського акушерсько-гінеко-
логічного товариства. Академік Г.Є. Рейн, завідувач кафедри акушерства Київсь-
кого університету, організував 8-місячні курси повивальних бабок для села, а
після 1900 року Київська акушерська університетська клініка розпочала підготов-
ку повивальних бабок першого і другого розрядів при акушерському відділенні
Олександрівської лікарні й Товаристві надання допомоги бідним роділлям.
Велику роботу щодо організації пологових будинків в Україні провів професор
Г.Ф. Писемський (1862—1937). З його ініціативи було відкрито перший колгоспний
пологовий будинок, першу жіночу консультацію в Києві, створено перші палати
патології вагітних. З 1920 по 1930 рік очолював кафедру акушерства. Йому належать
дослідження в галузі іннервації матки, а також праці з оперативної гінекології.
Основи психопрофілактичної підготовки вагітних до пологів заклали хар-
ківські професори К.І. Платонов і 1.3. Вельвовський. Цей метод отримав визнан-
ня у багатьох країнах світу. Професор Київського медичного інституту О.Ю. Лур'є
(1897—1958) почав упроваджувати масове знеболювання пологів фармакологічни-
ми засобами. За його ініціативою в Україні почали практикувати масові про-
філактичні огляди жінок у містах і селах, завдяки чому значно зменшилася кіль-
кість хворих із задавненими стадіями раку статевих органів та іншою гінекологіч-
ною патологією.
Значний внесок у розвиток акушерсько-гінекологічної служби зробили про-
фесори київської та харківської шкіл.
З 1959 року кафедрою Київського медичного інституту завідував професор
М.С. Бакшеєв (1911—1974). Під його керівництвом захищено 20 докторських і 52
кандидатські дисертації. До сфери наукових інтересів професора М.С. Бакшеєва
та його учнів увійшли питання регуляції скоротливої діяльності матки в нормі і
при патології, акушерських кровотеч, гіпоксії плода та асфіксії новонароджених,
пізніх гестозів, емболії навколоплідними водами, онкології.
Засновником сучасної харківської школи акушерів-гінекологів вважається за-
служений діяч науки і техніки СРСР, професор І.І. Грищенко (1897—1983), який
завідував кафедрою акушерства і гінекології. Ним зроблено значний внесок у
розроблення питань кріохірургії в гінекології і кріотерапії в акушерстві. Під керів-
ництвом професора В.І. Грищенка вперше в Україні досягнуто успіху в штучному
заплідненні "в пробірці", вивчаються проблеми пізніх гестозів та питання пери-
натології. За монографію "Антенатальна смерть плода" професора В.І. Грищенка
було нагороджено премією В.Ф. Снєгірьова.
1 2