Стр. 226 - Наказ 955 Захист від зараження ВІЛ працівників

Упрощенная HTML-версия

Теоретичначастина
Треба пам'ятати, що процес релактації — більш тривалий та складний, ніж
підвищення згасаючої лактації. Але при сильній мотивації з боку жінки та під-
тримці з боку сім'ї і медичних працівників він цілком можливий.
Припинення грудного вигодовування. Як початок лактаціїї, так і її припинення —
процес цілком природний. Частіше на початку другого року або трохи пізніше,
коли дитина отримала своєчасні відповідні підгодовування, вона сама відмо-
вляється від груді. Але досить часто дитина потребує продовження грудного виго-
довування до 1,5 і навіть 2 років.
Що дає дитині грудне вигодовування на другому році життя? По-перше, груд-
не молоко все ще може бути джерелом енергії (особливо це стосується сімей з
дуже низьким матеріальним рівнем), а, по-друге, дуже ефективним захисним за-
собом. Саме тому припинення лактації в періоди можливих інфекційних захво-
рювань (у спекотну пору року або в період епідемії грипу) небажане. Нарешті,
безумовно, процес грудного вигодовування дає дитині відчуття захищеності, спо-
кою, задоволення від близького спілкування з матір'ю.
Протягом другого року життя дитина отримує звичайну "дорослу" їжу, і кіль-
кість годувань груддю обмежують до 2—3 (перед сном і вранці). Звичайно, таке
нечасте прикладання до груді сприяє значному зменшенню вироблення молока і
поступовому припиненню його секреції.
Головними правилами фізіологічного припинення лактації є:
• збіг бажання матері і дитини припинити грудне вигодовування;
• поступове зменшення частоти і тривалості грудних годувань.
Через необхідність швидкого припинення лактації можуть виникнути пору-
шення фізичного і психоемоційного стану як матері, так і дитини. Тому при появі
певних обставин сімейного або іншого плану треба залишити час для поступово-
го відлучення дитини від груді.
Для поступового припинення лактації і грудного вигодовування мати повинн
• упевнитися, що дитина отримує достатню кількість їжі і повністю адаптува-
лася до неї;
• поступово (раз на 1—2 тиж) зменшувати кількість годувань на одне годуван-
ня на добу ;
• годування вночі або ввечері потрібно припинити в останню чергу;
• уникати ситуацій, які б нагадували дитині про годування груддю (пригорта-
ти дитину до грудей, саджати на коліна тощо);
• якщо дитина вже розуміє пояснення, мати може пообіцяти, що погодує її
пізніше, в інший час;
• демонструвати дитині свою любов і увагу;
• залучати для догляду (особливо перед сном) у цей період інших членів сім'ї,
які можуть дати дитині теплий напій або щось інше, що вона любить;
• відволікати увагу дитини від груді, даючи нову іграшку або смачну їжу;
• не використовувати в цей період неприпустимі "виховні" засоби, при напо-
ляганні дитини на годуванні груддю на певний час погодитися з нею.
Ні в якому разі припинення грудного вигодовування не слід здійснювати так,
щоб дитина отримала психоемоційну травму. Мати і сім'я в цей час мають бути
особливо уважні й чутливі до дитини, а члени сім'ї — до матері. Припинення
грудного вигодовування інколи може бути серйозним випробуванням не тільки
для дитини, а й для матері.
2 24