Практичначастина
не втручання медперсоналу в процес догляду за новонародженим. Якщо жінка не
може самостійно доглядати дитину, їй можуть допомагати члени родини, медич-
ний персонал. Дотримання правил гігієни рук є обов'язковим.
Абсолютними протипоказаннями до спільного перебування матері і новона-
родженого є відкрита форма туберкульозу та психічні захворювання матері.
Медична сестра післяпологового відділення навчає матір та членів родини,
які здійснюють догляд за новонародженим, елементам догляду, техніці миття рук,
а також контролює їх виконання.
II. Профілактика ВЛІ новонароджених у відділенні інтенсивної терапії включає:
— залучення матері або членів родини до догляду за дитиною та її годування;
— дотримання епідемічно безпечних алгоритмів проведення медичних мані-
пуляцій;
— адекватну дезінфекцію і стерилізацію інструментарію;
— адекватну дезінфекцію обладнання для інтенсивної терапії новонароджених;
— дотримання методики обробки рук медичного персоналу та пацієнтів, ви-
користання медичних рукавичок;
— оптимізацію показань до застосування ШВЛ, внутрішньосудинних, се-
човідних, шлункових катетерів та інших методів інвазивного втручання;
— своєчасне встановлення епідеміологічного та клінічного діагнозів;
— адекватну терапію основного захворювання;
— раціональне застосування антибіотиків;
— належний сестринський догляд;
— використання одноразових стерильних інтубаційних трубок, пуповинних і
сечовідних катетерів та катетерів для відсмоктування слизу;
— своєчасність переведення хворих дітей до спеціалізованих стаціонарів. Но-
вонароджених з інфекційними, гнійно-запальними захворюваннями, з підозрою
на хірургічну патологію, що потребують невідкладної допомоги, переводять до
спеціалізованих дитячих стаціонарів відразу після встановлення діагнозу.
III. Термін виписування з акушерського стаціонару при ускладнених пологах
визначається станом здоров'я матері і дитини. Виписування проводять за наяв-
ності пуповинного залишку в новонародженого.
IV. Профілактику передачі ВІЛ, вірусів гепатитів В та С від інфікованої ма-
тері до дитини здійснюють згідно з чинними нормативними актами.
1. Методи профілактики передачі вірусу гепатиту С від інфікованої матері до
дитини суттєво не відрізняються від методів, що використовують для запобігання
передачі ВІЛ. Знижують ризик народження інфікованої дитини планова повно-
цінна медикаментозна профілактика, ведення пологів за клінічним протоколом,
зменшення кількості інвазивних процедур під час пологів.
2.
Відмова від грудного годування рекомендується ВІЛ-інфікованим породіл-
лям і лише за наявності в матері високого рівня вірусного навантаження (більше
10
6
копій РНК вірусного гепатиту С в 1 мл сироватки крові).
3. Наявність у матері тільки антитіл до вірусного гепатиту С не є чинником
ризику щодо інфікування дитини і показанням до проведення додаткових заходів
(наприклад, кесаревого розтину), у таких випадках необхідно визначати вірусне
навантаження. Діти, народжені від інфікованих матерів, підлягають диспансерно-
му нагляду та обстеженню на наявність анти-HCV у віці 12 та 18 міс.
246