Упрощенная HTML-версия
Ро з д і л 4. Профілактика захворювань в акушерських стаціонарах
• чітке виконання вимог щодо особистої гігієни персоналу відділень, вчасне
проходження медичних оглядів, виявлення вогнищ хронічної інфекції в осіб, що
працюють в операційних блоках, та їх лікування;
• ретельна обробка операційного поля, рук акушерки і лікарів перед полога-
ми та акушерськими оперативними втручаннями.
До впровадження в акушерство антисептики й асептики септичні післяполо-
гові захворювання ("пологова гарячка") виникали дуже часто; спалахи септичних
післяпологових захворювань у пологових будинках мали характер тяжких епі-
демій. Смертність від "пологової гарячки" досягала 25 % і вище. Пологові будин-
ки в зв'язку з епідемією "родильної гарячки" закривалися на більше або менше
тривалий час.
У середині XIX ст. І.Ф. Земмельвейс, який працював в акушерській клініці
Відня, помітив, що захворюваність і смертність породіль значно вищі в тій клініці,
де проходили практику студенти, які одночасно вивчали анатомію на трупах.
І.Ф. Земмельвейс гадав, що післяпологові захворювання виникають унаслі-
док занесення в пологові шляхи "розкладеного тваринноорганічного матеріалу"
забрудненими інструментами і руками медичного персоналу, який приймає поло-
ги. Величезною заслугою І.Ф. Земмельвейса є запровадження методу дезінфекції
рук лікарів і акушерок хлорною водою (1847). Цей простий спосіб профілактики
післяпологових захворювань сприяв різкому зниженню смертності породіль. За-
стосуванням хлорної води І.Ф. Земмельвейс заклав основи антисептики в аку-
шерстві.
Через 20 років після відкриття І.Ф. Земмельвейса хірург Лістер заклав основи
асептики, тобто знезаражування перев'язувального матеріалу, інструментів, бі-
лизни, які контактують з раною.
Асептика й антисептика є заходами запобігання зараженню ран і боротьби з
поширенням інфекції. Обидва способи полягають у знезараженні всього, що кон-
тактує з тканинами організму.
ПРОФІЛАКТИК А ВНУТРІШНЬОЛІКАРНЯНИ Х ІНФЕКЦІ Й
В АКУШЕРСЬКИ Х СТАЦІОНАРА Х
Основні поняття і терміни
Внутрішньолікарняна інфекція
(ВЛІ) — будь-яке клінічно виражене інфекцій-
не захворювання, яке виникло в пацієнта протягом перебування в акушерському
стаціонарі або протягом 7 діб після виписування з нього, а також у медичного
персоналу внаслідок його роботи в акушерському стаціонарі.
Більшість бактеріальних ВЛІ виникають через 48 год і більше після госпіталі-
зації (народження дитини). Проте кожен випадок інфекції слід оцінювати індиві-
дуально залежно від інкубаційного періоду та нозологічної форми інфекції.
Інфекція не вважається внутрішньолікарняною за умови наявності у пацієн-
тки інфекції в інкубаційний період до госпіталізації в стаціонар.
Інфекція вважається внутрішньолікарняною в разі набуття її в лікувальному
закладі або інтранатального інфікування.
4 5