Упрощенная HTML-версия
Розділ 8
ПОРУШЕННЯ МЕНСТРУАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ
ТА НЕЙРОЕНДОКРИННІ СИНДРОМИ
Фізіологія менструальної функції залежить від правильної ритмічної
синхронної взаємодії різних ланок нейроендокринної регуляції яєчнико
вого і маткового циклів.
Розрізняють п’ять основних рівнів регуляції: ІТНС—гіпоталамус—гі
пофіз—яєчники—матка. Крім того, останніми роками доведено безсум
нівну участь у регуляції менструального циклу інших залоз внутрішньої
секреції (підшлункова, щитоподібна, надниркові залози), а також органів,
де відбувається метаболізм статевих гормонів.
Незважаючи на широку різноманітність етіопатогенетичних чинни
ків, які можуть спричинювати ураження різних рівнів нейроендокринної
регуляції менструального циклу, клінічно його порушення проявляються,
як правило, двома діаметрально протилежними основними симптома
ми — послабленням або відсутністю менструацій чи, навпаки, посилен
ням менструацій і розвитком маткових кровотеч.
Зазначені клінічні прояви порушення менструальної функції є симп
томами різних гінекологічних та ендокринних захворювань. Однак ці роз
лади можуть такою мірою переважати у клінічній картині захворювання,
що фактично самі стають нозологічною формою (дисфункціональні мат
кові кровотечі, аменорея тощо).
Порушення менструальної функції діагностують досить часто —
близько 20 % випадків усіх гінекологічних захворювань. Вони призводять
до зниження, а інколи — і до втрати репродуктивної функції жінки та пра
цездатності, нерідко є факторами ризику розвитку передракових і ракових
захворювань жіночих статевих органів.
ЕТІОЛОГІЯ І КЛАСИФІКАЦІЯ ПОРУШЕНЬ
МЕНСТРУАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ
Етіологія порушень менструальної функції
До причин виникнення розладів менструальної функції належать:
1) сильні емоційні потрясіння та психічні або нервові захворювання;
2) порушення харчування, авітамінози, ожиріння різної етіології;
3) професійні шкідливості (вплив деяких хімічних речовин, фізичних
чинників, радіації);
155