Стр. 29 - Наказ 955 Захист від зараження ВІЛ працівників

Упрощенная HTML-версия

ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
3) організовувати санітарно-просвітницьку, навчальну роботу серед ме­
дичних фахівців, соціальних працівників, психологів і педагогів щодо
основ планування сім’ї, дитячої гінекології, сексології, андрології;
4) організовувати статеве виховання школярів, молоді і дорослого насе­
лення шляхом пропаганди здорового способу життя, формування від­
повідального батьківства і взаєморозуміння у родині;
5) аналізувати та узагальнювати статистичну інформацію з питань пла­
нування сім’ї, репродуктивного здоров’я населення, дітонародження,
медико-генетичного консультування, готувати рекомендації щодо їх
поліпшення, розробляти відповідні заходи і комплексні програми;
6) співпрацювати з іншими службами охорони здоров ’я області (зокрема,
акушерсько-гінекологічною, педіатричною, підлітковою, терапевтич­
ною, ендокринологічною та ін.) щодо медичних проблем планування
сім’ї, медико-генетичного консультування, сексології, андрології. Ко­
ординувати роботу цих служб із зазначених проблем;
7) співпрацювати з органами місцевої влади, соціального захисту насе­
лення, службою сім’ї та молоді, органами освіти, державними органа­
ми реєстрації актів громадського стану, правоохоронними та іншими
органами, засобами масової інформації, організаціями, релігійними
конфесіями з питань медико-соціального захисту інтересів і прав сім’ї
та її членів, репродуктивного здоров’я населення.
ОРГАНІЗАЦІЯ СТАЦІОНАРНОЇ
ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
Стаціонарну гінекологічну допомогу надають згідно з «Нормативами
надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допо­
моги» та «Примірним положенням про гінекологічне відділення», що за­
тверджений Наказом МОЗ України «Про організацію надання стаціонар­
ної акушерської, гінекологічної та неонаталогічної допомоги в Україні»
№620 від 29.12.2003 р.
Особливістю організації стаціонарної гінекологічної допомоги є по­
етапність її надання з різним обсягом і рівнем медичного обстеження та
лікування залежно від оснащення, кваліфікації, наявності анестезіолого-
реанімаційної служби в закладі. Так, передбачено три рівні надання ста­
ціонарної допомоги:
— І рівень — районні, центральні районні і міські лікарні без відділень
анестезіології та інтенсивної терапії, проте з цілодобовим чергуван­
ням анестезіолога;
— II рівень — районні лікарні, центральні районні лікарні і гінекологічні
відділення міських лікарень, міські пологові будинки з відділеннями
анестезіології та інтенсивної терапії. Лікувальні заклади цього рівня
27