Розділ 19
ному синдромі, виснаженні та анемії, після перенесених операцій на ста
тевих органах як останній етап реабілітації.
Протипоказана кліматотерапія (зокрема, сонячні ванни) хворим із
пухлинами статевих органів, схильним до маткових кровотеч, із порушен
ням функції кіркової речовини надниркових залоз та щитоподібної залози,
при органічних захворюваннях серця та нервової системи.
Гідротерапія — застосування з лікувальної метою звичайної прісної
води. Найпоширенішими видами гідротерапії є душ і ванни, які чинять на
організм термічний, механічний вплив, а при додаванні у воду різноманіт
них речовин (сіль, гірчиця, хвойний екстракт) — і хімічну дію.
Душ використовують загальний (струминний, дощовий, циркуляр
ний) та місцевий (наприклад, для промежини). Ванни також можуть бути
загальними і місцевими (у гінекологічній практиці — тазові).
Залежно від температури води всі процедури поділяють на холодні
(нижче 20 °С), прохолодні (20—33 °С), індиферентні (34—36 °С), теплі
(37—39 °С) та гарячі (40 °С і вище).
Ванну можна поєднувати з масажем струменем води (підводний масаж).
Теплі і гарячі сидячі ванни, ножні ванни збільшують кровонаповнен-
ня органів малого таза, гарячі ручні ванни — зменшують.
Із загальних ванн найчастіше застосовують теплі. Вони, крім гігієніч
ного впливу, покращують функцію шкіри, зумовлюють розслаблення
м’язів, дають знеболювальний ефект. Гаряча ванна має розсмоктувальну
властивість (наприклад, при інфільтратах).
Показання: хронічні запальні захворювання статевих органів (серед
симптомів яких є біль), запальні інфільтрати, вегетативні неврози (клімак
теричний синдром), ожиріння та інші порушення обміну речовин.
Протипоказання: злоякісні пухлини, схильність до маткових крово
теч, захворювання серця з декомпенсацією кровообігу.
Бальнеотерапія — використання із лікувальною метою мінеральних
та радонових вод, як природного, так і штучного походження. На відміну
від гідротерапії бальнеотерапія чинить потужний хімічний вплив на ор
ганізм, унаслідок чого дає десенсибілізувальний, знеболювальний, проти
запальний і розсмоктувальний ефект, покращує стан нервової, ендокрин
ної, серцево-судинної систем.
Для лікування гінекологічного захворювання найчастіше признача
ють хлоридно-натрієві, йодобромні, вуглекислі, сірководневі та радонові
води, які застосовують для піхвових зрошень і загальних ванн.
Показання: хронічні запальні процеси статевих органів, інфантилізм,
порушення функції яєчників, безплідність.
Протипоказання: гострі та підгострі процеси статевих органів, тубер
кульоз статевих органів, ендометріоз, пухлини статевих органів.
370