Упрощенная HTML-версия
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ
Мал. 160.
Поля опро
мінення:
а
— передні;
б
— задні
До іонізаційних випромінювань належать альфа-, бета-, гамма-про
мені, рентгенівські промені тощо.
Джерело рентгенівських променів — рентгенівська трубка, що є елек
тровакуумним пристроєм. Випромінює промені жорсткі, які здатні прони
кати вглиб тканин, і більш м’ягкі, які поглинаються поверхневими ткани
нами.
Джерелом альфа-, бета- і гамма-променів, що здатні проникати в тка
нини на різну глибину, є радій та його радіоактивні ізотопи. Найбільше
проникають у тканини гамма-промені, які найчастіше використовують
із терапевтичною метою. Для захисту тканин від впливу альфа- і бета-
променів застосовують спеціальні фільтри, до яких вміщують препарати
радію. Крім радію застосовують радіоактивні ізотопи— кобальт, цезій,
радіоактивне золото тощо.
Опромінення пухлини може бути
зовнішнім,
коли джерело випромі
нювання поза організмом, і
внутрішнім
— джерело розміщується всере
дині тіла.
Зовнішнє (черезшкірне) опромінення поділяють на дальнодистанцій-
не, близькодистанційне і контактне. Зазвичай при дистанційному опро
міненні опромінюють не стільки саму пухлину, як шляхи її регіонарного
метастазування. Зовнішнє опромінення здійснюють за допомогою рент-
генотерапевтичних, телегамма-установок, бетатрона, циклотрона, ліній
ного прискорювача. Проводять щоденно і, як правило, з чотирьох полів
(мал. 160). Дозу поглинання розраховують для кожної хворої індивідуаль
но; вимірюється у греях.
Внутрішнє опромінення буває внутрішньотканинним, коли джерело вип
ромінювання розміщене в пухлині або рані після її видалення, і внутрішньо-
порожнинним, коли джерело випромінювання — в одній із порожнин (піхві,
375