АНАТОМІЯ ТА ФІЗІОЛОГІЯ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ
МАТКА
Матка (
uterus
) — гладеньком’язовий порожнинний орган грушоподіб
ної форми, розміщений у малому тазі жінки. Довжина матки сягає 7—
8 см,
2
/з
довжини припадає на тіло,
Уз
—
на шийку, ширина матки в ділянці
дна — 5 см, товщина стінок — 1—2 см. А її маса становить 50—100 г.
Розрізняють тіло матки (
corpus uteri),
перешийок (
isthmus uteri
) і ший
ку (
cervix uteri).
Тіло матки
— наймасивніша частина.
Дно матки
{fundus uteri
) — це верхня частина тіла матки, розміщена
вище від місця прикріплення маткових труб. Тіло матки має дві поверхні
(передню і задню) і два краї (правий і лівий), до яких прикріплюються
широкі маткові зв’язки.
Стінку матки утворюють три шари — слизова (ендометрій), м’язова
(міометрій) і серозна (периметрій) оболонки.
Слизова оболонка матки, у свою чергу, складається з двох шарів —
функціонального, в якому відбуваються циклічні зміни, пов’язані з менс
труальним циклом, і базального, що прилягає безпосередньо до м’язової
оболонки. Слизова оболонка вкрита одношаровим циліндричним війчас
тим епітелієм, містить залози, що виділяють секрет. Залежно від фази
оваріально-менструального циклу і віку жінки товщина слизової стано
вить 0,5—12 мм.
М’язова оболонка представлена трьома шарами м’язів, волокна яких
розміщені у різних напрямках, — зовнішнім (поздовжнім), середнім (цир
кулярним і косим), внутрішнім (поздовжнім). Найміцніші м’язи утворю
ють тіло матки (мал. 5).
Серозна оболонка — очеревина, що переходить із передньої черевної
стінки на сечовий міхур і матку, формуючи міхурово-маткову заглибину
(
excavatio vesico-uterind).
Переходячи
з матки, очеревина покриває передню
стінку прямої кишки і утворює пря-
мокишково-маткову заглибину (про
стір Дугласа;
excavatio recto-uterina
).
Бічні поверхні матки очеревиною не
вкриті.
Власне порожнина матки (
cavum
uteri)
має трикутну форму. Верхні
кути умовного трикутника переходять
у просвіт маткових труб, нижній — у
ділянку внутрішнього вічка (див.
мал. 3).
Мал. 5.
М’язова оболонка матки
39