ЗАГАЛЬНА СИМПТОМАТОЛОГІЯ І ДІАГНОСТИКА ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
•
проба з дексаметазоном — для встановлення джерела підвищеного
вмісту андрогенів.
Для діагностики гіперпролактинемії використовують проби із бром-
криптином, метоклопрамідом, тироліберином.
Ендоскопічні методи дослідження
Ендоскопічні методи дослідження виконують для огляду внутріш
ніх статевих органів за допомогою спеціальних оптичних інструментів і
приладів. У гінекологічній практиці застосовують кольпоскопію, цервіко-
скопію, кульдоскопію, лапароскопію, гістерорезектоскопію.
Кольпоскопія — огляд піхви та піхвової частини шийки матки за
допомогою кольпоскопа — бінокулярної або монокулярної лупи з освіт
лювальним приладом, що дає змогу збільшити обстежувану ділянку в 30
разів і більше (мал. 29).
Цей метод відіграє знач
ну роль у ранній діагностиці
раку шийки матки. Діагнос
тична цінність дослідження
підвищується за умови про
ведення розширеної кольпо-
скопії (після обробки шийки
матки 3 % розчином оцтової
кислоти та розчином Лю-
голя).
Хромодіагностика
—
метод, який дає змогу про
вести прицільну біопсію.
Проба Шіллера.
За допомогою дзеркал виводять шийку матки й очи
щують її від слизу, потім підводять до яеї тампон, рясно змочений розчином
Люголя. Через 1 хв тампон виймають і оцінюють фарбування ектоцервіксу.
Незмінений епітелій, що містить дост атню кількість глікогену, рівномірно
забарвлюється в темно-коричневий колір. Унаслідок недостатнього вмісту
глікогену патологічні ділянки розчин Люголя не зафарбовує і вони вирізня
ються на коричневому тлі як світліші плями різних відтінків — від світло-
коричневих до зовсім незабарвлених. Реакцію вважають йодпозитивною,
якщо одержують рівномірне темно-коричневе забарвлення, і йоднегатив-
ною за наявності окремих світлих ділянок. Це дослідження слід проводити
всім жінкам, які вперше звернулися де гінеколога впродовж року.
Мікроскопічна кольпоскопія (ь ольпомікроскопія) — дослідження,
що проводять під більшим збільшенням (у 80—280 разів) із використан
Мал. 29.
Кольпоскопія
71