Акушерська патологія
250
Лікування.
Терапiя залежить вiд об’єму гемато
ми. Великi гематоми, а також малi, що продовжують
збiльшуватися, потребують оперативного лiкування.
Над гематомою розрiзають тканини, видаляють згу
стки, рiдку кров: спорожнюють гематому, виявля
ють розiрвану судину i прошивають її (лiгують). Як
що неможливо вiдшукати кiнцi судин, кровоточи
ву тканину обшивають 8 подiбними кетгутовими
швами. Рану зашивають i дренують. На тканини на
кладають рiдкi шви, тампонують пiхву, прикладають
пузир з льодом. Одночасно проводять комплекс за
ходiв, спрямованих на профiлактику або лiкування
анемiзацiї органiзму і гнійно септичних ускладнень.
Інколи причиною гематом вульви і піхви може
стати травма варикозних вузлів вульви і піхви (рис.
2.10.15, 2.10.16).
Варикозне розширення вен
зовнiшнiх статевих органiв i пiхви розцiнюється як
прояв варикозної хвороби, що може супроводжува
тися масивною кровотечею. Патологiя — варикозне
розширення вен вульви, пiхви, шийки матки — на
стiльки складна, що є одним iз показань для завер
шення пологiв операцiєю кесаревого розтину (згід
но з резолюцiєю 2 ї науково практичної конферен
цiї Асоцiацiї акушерiв гiнекологiв України з про
блем «Кесарiв розтин у сучасному акушерствi».
Євпаторiя, 24–26 вересня, 1998 р.).
Клiнiчний перебiг цієї патології характеризується
масивною кровотечею, швидким утворенням прогре
суючих гематом. При цьому необхiдно чiтко орiєнту
ватися в топографiї рани. Припинення кровотечi у та
ких випадках є складною манiпуляцiєю. Просте про
шивання кровоточивої судини лише ускладнює стан.
Варiантом вибору є обережне розкриття рани, вiд
сепаровування ураженої судини i перев’язка її кетгу
товою ниткою з подальшим прошиванням рани i
прикладанням пузира з льодом на 30–40 хв. У тяж
ких випадках, особливо при локалiзацiї процесу у
пiхвi, виконують тугу тампонаду пiхви стерильною
марлею з гемостатичною губкою i тампонаду прямої
кишки. Тампони залишають на 24 год пiд ретельним
спостереженням за станом жiнки.
Профілактика
даної патології потребує рацiональ
ного ведення пологiв, своєчасного визначення пока
зань до розродження шляхом абдомiнального кесаре
вого розтину.
Розриви шийки матки
Травматичнi ушкодження шийки матки — розри
ви
(ruptura colli uteri) —
можуть бути вiд поверхневих
до тяжких i супроводжуватись акушерською кровоте
чею (рис. 2.10.17, 2.10.18).
Етіологія і патогенез.
Розриви шийки матки вини
кають при ригiдностi тканин шийки матки; вихiдному
патологiчному станi шийки матки (запальнi процеси,
рубцевi змiни, «старi» розриви тощо); патологiчному
перебiгу пологiв; оперативних втручаннях у пологах
(плодоруйнівні операцiї).
Класифікація.
За патогенетичними ознаками роз
риви шийки матки поділяються на такі:
1. Спонтаннi (мимовiльнi).
2. Вимушенi.
За ступенем тяжкостi (за І. Ф. Жорданіа):
1 й ступiнь — довжина рани до 2 см (1/3 довжини
шийки);
2 й ступiнь — розрив перевищує 2 см (2/3 довжи
ни шийки), не досягаючи склепiння піхви;
3 й ступiнь — розрив досягає склепiння піхви; інодi
він переходить на тканини склепiння пiхви, парамет
рiя, продовжується на нижнiй сегмент матки.
Клініка.
Основним клiнiчним симптомом розриву
шийки матки є кровотеча яскраво червоною кров’ю,
яка починається пiсля народження дитини. Кров
витiкає струменем. Розриви шийки матки 1 го ступе
ня можуть перебiгати безсимптомно. Iнтенсивнiсть
кровотечi зумовлена калiбром ураженої судини.
Діагностика.
Дiагностується розрив під час огля
ду шийки матки у дзеркалах (рис. 2.10.19, 2.10.20).
Цю манiпуляцiю виконує лiкар.
Технiка виконання:
Шийку матки захоплюють вiкончастим затискачем
(N 1) на 12 год за циферблатом, другий затискач
(N 2) накладають на вiдстанi 5–7 см (вибiр iндивiду
альний, затискач N 2 стає першим), ретельно огляда
ють кожний мiлiметр тканин шийки матки. Розрив
Рис. 2.10.16.
Розрив у ділянці варикозного розширен
ня вен передньої стінки піхви
Рис. 2.10.15.
Варикозне розширення вен передньої
стінки піхви