Упрощенная HTML-версия
Акушерська патологія
52
перетворенню одношарової бластоцисти на дво ,
тришарову бластулу, целобластулу, гаструлу.
Клiтинна маса одношарової бластоцисти, оточена
клiтинами трофобласта, перетворюється в зародкову
масу, потiм — у зародковий диск.
Нижня частина зародкового диска диференціюєть
ся у зародкову ендодерму, верхня — в ектодерму. Два
шари трофобласта: цитотрофобласт i синцитiотро
фобласт — є першотканинами хорiона i плаценти. На
етапi гаструляцiї збiльшується кранiокаудальний роз
мiр ембрiона. У кранiальному вiддiлi зародковий диск
розростається i формується хорда.
На 3 му тижнi вагітності вiд двошарового зародко
вого диска вiдокремлюється третiй шар зародкових
клiтин — мезобласт (спинна струна i латеральна мезо
дерма). Внаслідок складних процесів iнвагiнацiї, мiг
рацiї, iнволюцiї тощо розвиваються первиннi зарод
ковi листки: ектодерма, мезодерма, ендодерма (рис.
1.4.31).
Рис. 1.4.29.
Схема розвитку оболо
нок плода:
а
— найбільш ранній період роз
витку яйцеклітини людини;
б
— відок
ремлений зародок плода;
в
— подаль
ший розвиток плода;
г
— утворення
прикріплювальної ніжки;
д
— подаль
ший розвиток плода;
е
— збільшення
амніотичної порожнини та зменшення
жовткової;
ж
— зникнення порожни
ни магми;
1
— жовткова порожнина;
2
—
амніотична порожнина;
3
— магма;
4
—
алантоїс;
5
— серце;
6
— ембріон;
7
—
жовткова судина;
8
— ніжка
а
б
в
г
д
е
ж
1
2 3 1 2
3 2
8
2
1
3
7
4
6
5
3
1
4 1
3
2
5
3 1 2
1
Рис. 1.4.30.
Жовткове живлення:
1
— серце;
2
— амніотична порожнина;
3
— жовтковий
мішок;
4
— ворсинки хоріона;
5
— алантоїс;
6
— пупкові су
дини
1
2
3
4
6
5
Зовнiшнiй шар — ектодерма — є початковими тка
нинами нейроектодерми (нервова тканина, епiдермiс).
З епiдермiсу розвиваються епiтелiй шкiри, волосся,
нiгтi, молочнi, сальнi, потовi залози та залози ротової
порожнини; емаль зубiв; епiтелiй сечовивідних i сiм’я
випорскувальних шляхiв.
Iз зовнiшнього зародкового листка нейроектодер
ми утворюються тканини центральної та периферич
ної нервової систем, пiгментний епiтелiй та iн.
Середнiй шар — зародкова мезодерма — є ма
терiалом для розвитку кiсткової тканини (скелета),
м’язiв, сполучної тканини, кровi, лiмфи, лiмфатичних
вузлiв, селезiнки, сечової i статевої систем, наднирко
вих залоз, строми гонад та iн.
Мезодерма первинно являє собою сомiти, з’єднанi
нефротомами (сегментнi нiжки) iз мезодермальними
боковими пластинками. Наприкiнцi 5 го тижня роз
витку ембрiона утворюється 43–44 пари сомiтiв, кож
ний з яких, за винятком перших двох, роздiляється на
три частини: дерматом, склеротом, мiотом.
Нефротоми є зачатком розвитку сечової та стате
вої систем. Мезодерма бокової пластинки дiлиться на
два листки: мезодерма соматична (парiєтальна) i ме
зодерма вісцеральна — i дає початок утворенню пери
кардiальної, плевральної, черевної порожнин.
Внутрiшнiй шар — зародкова ендодерма — є похiд
ним травних залоз, епiтелiю травного каналу, дихаль
них шляхiв. Ендодерма складається з двох частин:
передньої, що є матерiалом ектодерми й утворює пре
хордальну пластинку, i кишкової ендодерми. З пре
хордальної пластинки розвиваються епiтелiй дихаль
них шляхiв i легенiв, слизової оболонки порожнини
рота, глотки, стравоходу, залозистих тканин щито
подiбної i паращитоподiбної залоз та iн. Iз кишкової
ендодерми утворюються епiтелiй i залози шлунка,
кишок, пiдшлункової залози, печiнки, жовчовивiдних
шляхiв.
Плiд на раннiх стадiях свого розвитку оточений
амнiотичною рiдиною i децидуальною, або вiдпадною
(decidua)
, ворсинчастою, або хорiоном
(chorion)
, водя
ною, або амнiоном
(amnion)
оболонками.
Децидуальна
(decidua),
або вiдпадна, оболонка
є змiненим функцiональним шаром ендометрiя, який