Упрощенная HTML-версия
Акушерська патологія
76
Таблиця 1.6.2
Довжина плода в різні терміни вагітності (за Гаазе)
Місяць
I
II
III
IV V VI
VII
VIII
IX X
Розрахунок
1
×
1 2
×
2 3
×
3 4
×
4 5
×
5 6
×
5
7
×
5 8
×
5 9
×
5 10
×
5
Довжина плода, см 1
4
9
16 25
30
35
40
45
50
Визначення маси плода
Масу тiла плода визначають за формулами Лебедє
вої, Бабадоглі, Стройкової.
За Лебедєвою:
Х=Ж
×
С
За Бабадоглі:
Х=Ж
×
(C+Т) /2,
де Ж—окружнiсть живота, см;
С —висота стояння дна матки, вимiряна сантимет
ровою стрiчкою, см;
Т —висота дна матки, вимiряна тазомiром, см.
За Стройковою:
Х= (В : I) + (ЖОС) /2,
де В — маса тiла жiнки, кг;
I — iндекс маси тiла за Стройковою, який дорiвнює
15 при масi тiла жiнки 51 кг і 22 — при масi тiла 82 кг
i бiльше.
Масу плода в різні терміни вагітності визначають
за таблицею В. І. Бодяжиної (табл. 1.6.3).
Визначення зовнішніх
і внутрішніх розмірів таза
Будова та зовнiшнi й внутрiшнi розмiри таза мають
надзвичайно важливе значення з акушерського погля
ду для визначення способу розродження, прогнозу
вання перебiгу та бiомеханiзму пологiв.
У клiнiчнiй практицi розрізняють розмiри велико
го i малого таза, основнi та допомiжнi, зовнiшнi й
внутрiшнi.
Пельвiметрiя зовнiшня
Пельвiметрiя зовнiшня
(pelvimetria externa)
слу
жить для визначення основних розмiрів великого таза
(рис. 1.6.43):
distantia trochanterica
дорiвнює 31–32 см
— це відстань мiж великими вертлюгами стегнових
кiсток (
trochanter major dextra et sinistra
) (рис. 1.6.44);
distantia spinarum
дорiвнює 25–26 см — це відстань мiж
передньоверхнiми остями клубових кiсток
(spina iliaca
anterior superior dextra et sinistra)
(рис. 1.6.45);
distantia
Таблиця 1.6.3
Маса плода в різні терміни вагітності (В. І. Бодяжина, 1970)
Місяць
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
Маса плода, г 20–25 120 280–300 600–680 1000–1200 1500–1600 2400–2500 3200–3400
Рис. 1.6.43.
Визначення поперечних розмірів таза:
1 — distantia cristarum
;
2 — distantia spinarum
;
3 —
distantia trochanterica
1
2
3
cristarum
дорiвнює 28–29 см — це відстань мiж най
вiддаленiшими точками гребенiв клубових кiсток
(сrista iliaca dextra et sinistra)
(рис. 1.6.46).
Зовнiшня кон’югата
(conjugata externa, conjugata Bo
deloka)
в нормi дорiвнює 20–21 см. Це дистанцiя мiж
серединою верхнього краю лобкового симфiзу та за
глибленням мiж остистими вiдростками V попереко
вого i I крижового хребцiв — у дiлянцi попереково
крижової ямки, верхнього кута попереково крижового
ромба (рис. 1.6.47, 1.6.48).
За величиною зовнiшньої кон’югати можна визна
чити справжню кон’югату, враховуючи товщину кiс
ток крижiв і лобкового симфiзу. Рiзниця мiж зо
внiшньою та внутрiшньою кон’югатами в середньому
дорiвнює 9 см.
Про товщину кiсток судять за iндексом Соловйо
ва, який у нормi становить 14–16 см i є окружнiстю
зап’ястка нижче шилоподiбних вiдросткiв променевої
i лiктьової кiсток
(
рис. 1.6.49). Якщо окружність за
п’ястка 14–15 см, то вiд показника
conjugata externa
вiднiмають 9 см; при окружностi 14 см — вiднiмають
8 см; при окружностi 16 см i бiльше — вiднiмають
10 см. У всiх наведених випадках отримана величина
дорiвнює
conjugata vera
.
Ромб Мiхаелiса
(попереково крижовий ромб) об
межується вгорi заглибленням мiж остистими вiдрост
ками V поперекового i I крижового хребцiв, знизу —
верхiвкою крижової кiстки, з бокiв — задньоверхнiми
остями клубових кiсток
(spina iliaca anterior posterior).