Упрощенная HTML-версия
26
Акушерство і гінекологія. Том 1
ступеня акушерського та перинатального ризику). Ці заклади також виконують
усі функції установ І рівня, в тому числі надання кваліфікованої допомоги гіне
кологічним хворим, окрім спеціалізованої гінекологічної допомоги.
Заклади ІІІ рівня — це міські, обласні пологові будинки, перинатальні центри
та центри репродуктивного здоров’я, які є клінічними базами кафедр акушерства
та гінекології вищих навчальних закладів ІІІ–IV рівнів акредитації, а також по
логові відділення обласних лікарень, які мають відділення акушерської реанімації
та інтенсивної терапії новонароджених, інститут ПАГ АМН України. Лікувальні
заклади цього рівня забезпечують розродження вагітних дуже високого і високо
го ступеня акушерського і перинатального ризику, з тяжкою екстрагенітальною
патологією, надання спеціалізованої допомоги гінекологічним хворим, а також ви
конують усі функції установ І–ІІ рівня.
Акушерський стаціонар
повинен мати такі відділення: 1) приймально обстежу
вальне; 2) пологове фізіологічне (з індивідуальними пологовими залами та передпо
логовими палатами); 3) післяпологове фізіологічне відділення з ліжками спільного
перебування матері і дитини; 4) відділення неонатального догляду та лікування но
вонароджених; 5) обсерваційне відділення; 6) відділення анестезіології з ліжками
інтенсивної терапії для жінок; 7) відділення інтенсивної терапії новонароджених;
8) відділення трансфузіології, пологовий зал сімейного типу, відділення оператив
ної та консервативної гінекології; 9) жіноча консультація; 10) лікувально діагностичні
відділення з кабінетами ультразвукової діагностики, рентгенологічним кабінетом
(відділенням); 11) організаційно методичний відділ; 12) аптека; 13) центральний
стерилізаційний блок з відділенням дезінфекції; 14) господарчий підрозділ (праль
ня, харчоблок, склади); 15) медичний архів; 16) медична бібліотека.
Гінекологічне відділення рекомендують розміщувати в окремому корпусі, воно
повинне мати своє приймальне відділення.
Сумісне перебування породіллі та новонародженого сприяє обмеженню кон
такту дитини з медичним персоналом, сприятливо впливає на лактацію матері та
перебіг адаптаційного періоду у новонародженого. Протипоказання для сумісно
го перебування матері і дитини в післяпологовому періоді включають: прееклам
псію, екстрагенітальні захворювання в періоді декомпенсації, оперативні втручан
ня під час пологів, стрімкі або тривалі пологи, тривалий безводний проміжок
(більше 18 год); підвищення температури тіла протягом пологів; недоношеність,
внутрішньоутробну гіпоксію, гіпотрофію ІІ–ІІІ ступеня, асфіксію при народженні,
пологову травму, аномалії розвитку, внутрішньоутробне інфікування, гемолітич
ну хворобу.
В обсерваційному відділенні перебувають новонароджені, які народилися не в ста
ціонарі (вдома), переведені у зв’язку із захворюванням матері з фізіологічного
відділення, ті, котрі народились у жінок, які перебувають в обсерваційному акушер
ському відділенні, а також діти з проявами внутрішньоутробної інфекції і масою тіла
менше 1000 г. Новонароджених з гнійно запальними захворюваннями переводять до
дитячих лікарень у день визначення діагнозу.
Якість роботи акушерського стаціонару залежить від рівня організації та злаго
дженості в роботі усіх його складових ланок.
У приймальному відділенні, яке складається з фільтра та санітарних пропускників
(окремих для фізіологічного та обсерваційного відділень) проводиться опитування,
обстеження вагітної (температура, пульс, стан зіва), вирішується питання її госпіта
лізації у фізіологічне або обсерваційне відділення. В санітарному пропускнику паці
єнтку обстежують чергова акушерка або лікар. Проводиться санітарна обробка, офор
млюється медична документація, заповнюється «Історія пологів» (форма № 096/о),
«Журнал прийому вагітних та роділь» (форма № 002/о). Після фільтра вагітна над