Стр. 39 - English for Medical Student

Упрощенная HTML-версия

38
Акушерство і гінекологія. Том 1
— недбале призначення медикаментів;
— погане ведення медичної документації.
Для уникнення подібних проблем у лікарській практиці лікар зобов’язаний:
— вдосконалювати медичну освіту і професійну майстерність;
— документувати всі випадки незадоволення хворих;
— ефективно спілкуватися з пацієнтами та членами їх родини;
— бути впевненим, що всі співробітники повною мірою володіють технічними та
комунікативними навичками;
— своєчасно проводити лабораторні та інші дослідження й процедури і сповіща
ти про їх результати своїх пацієнток.
Досягнення компетентності
Програма підготовки лікарів у зв’язку з прогресом інноваційних технологій у всіх
галузях медицини зазнає суттєвих змін. Поряд із теоретичними знаннями особли
вого значення набуває своєчасне оволодіння практичним вмінням та технічними
навичками відповідно до кожної спеціальності, що допоможе лікарю ефективно пра
цювати в компетентному, стресогенному, високотехнологічному зовнішньому се
редовищі, яке швидко змінюється. Метою навчання майбутнього акушера гінеко
лога є підготовка технічно та інтелектуально компетентного лікаря, який діє про
фесійно й етично і постійно доводить пацієнтам своє співчуття, чуйність та
чесність.
Отже,
професійний кодекс
компетентного лікаря акушера гінеколога включає такі
основні положення:
Ведення пацієнтів
1. Проводити повне й точне обстеження пацієнтів та вести медичну документа
цію.
2. Оголошувати лише підтверджений діагноз.
3. Приймати рішення щодо лікування, базуючись на принципах доказової меди
цини.
4. Призначати медикаменти за принципом раціональності, доцільності та безпеки.
5. Безпечно і коректно виконувати діагностичні та хірургічні процедури в рамках
спеціальності «акушерство і гінекологія».
Медичні знання
1. Демонструвати повне розуміння наукових основ репродуктивної медицини і
застосовувати ці знання у веденні своїх пацієнток.
2. Виявляти здатність застосовувати методи наукового аналізу при виявленні при
чинно наслідкових зв’язків розвитку захворювань.
Навички міжособистісного спілкування
і професійних взаємовідносин
1. Ефективно взаємодіяти з іншими представниками системи охорони здоров’я.
2. Спілкуватися з пацієнтами та членами їх родини доступною мовою з урахуван
ням культурних, релігійних та етнічних особливостей.