Упрощенная HTML-версия
74
Акушерство і гінекологія. Том 1
(ендометрій) складається з
базального і функціональ
ного шарів.
Тіло матки, на відміну
від шийки, є м’язовою
структурою. Внутрішні
поверхні передньої та зад
ньої стінки майже приля
гають одна до одної: по
рожнина матки на фрон
тальному розрізі має три
кутну сплощену форму.
Після пологів порожнина
матки збільшується і втра
чає форму трикутника.
Ендометрій
(слизова
оболонка матки у невагіт
них жінок) — тонка, роже
ва, оксамитова оболонка,
що пенетрується числен
ними ендометріальними
(матковими) залозами. Ен
дометрій представлений
поверхневим епітелієм, матковими (ендометріальними) залозами і міжзалозистою
мезенхімальною тканиною з численними кровоносними судинами. Завдяки цикліч
ним змінам протягом репродуктивного періоду ендометрій дуже варіює за товщи
ною (від 0,5 до 5 мм). Поверхневий епітелій ендометрія складається з одного шару
високих циліндричних війчастих клітин. Овальні ядра розміщуються в нижній час
тині клітин, але не так низько, як в ендоцервіксі. Війчасті клітини ендометрія чергу
ються з безвійчастими; лише останні мають секреторну активність. Напрямок руху
війок війчастих клітин збігається з таким у фаллопієвих трубах: від фімбріального
кінця труб до зовнішнього маткового зіва.
Трубчасті маткові (ендометріальні) залози представлені інвагінацією епітелію,
вистелені одним шаром циліндричних, частково війчастих клітин і розміщуються на
базальній мембрані таким чином, що нагадують «пальці рукавички». Залози прохо
дять всю товщу ендометрія до міометрія й інколи пенетрують міометрій на незначну
відстань; вони виділяють лужний секрет.
Ендометрій розділяють на внутрішній базальний та зовнішній функціональний
шари. Функціональний шар, у свою чергу, інколи розділяють на внутрішній компакт
ний і зовнішній, спонгіозний шари. Тільки функціональний шар ендометрія підля
гає циклічним гормонально контрольованим змінам протягом кожного яєчникового
(менструального) циклу. Ці зміни розділені на 3 основні фази: менструальну, про
ліферативну (фолікулінову) і секреторну (лютеїнову) (див. розділ «Репродуктивна
фізіологія»).
Сполучна тканина ендометрія, яка локалізується між поверхневим епітелієм і
міометрієм, представлена мезенхімальною стромою. Безпосередньо після менструа
ції строма складається зі щільно прилеглих одна до одної веретеноподібних клітин
із незначною кількістю цитоплазми. Внаслідок набряку строми клітини відмежову
ються одна від одної, набувають зірчастої форми; цитоплазматичні відростки клітин
утворюють численні анастомози і концентруються більш компактно навколо залоз
та кровоносних судин. За кілька днів перед менструацією стромальні клітини
Рис. 3.7.
Зміни співвідношення тіла матки і шийки матки в
різні вікові періоди: а) шийка матки; б) тіло матки;
1
— матка
новонародженої дівчинки;
2
— матка жінки, яка не народжува
ла;
3
— матка жінки, яка мала кілька пологів
1
2
3
а
б