Упрощенная HTML-версия
76
Акушерство і гінекологія. Том 1
ся лише в базальному шарі ендометрія або на короткій відстані в його середньому
шарі, і не відповідають на гормональні стимули.
Міометрій
займає найбільший об’єм матки і складається з пучків м’язових воло
кон, оточених сполучною тканиною з великою кількістю еластичних волокон. Кіль
кість м’язових волокон поступово зменшується в каудальному напрямку до 10 % у
шийці матки. Внутрішній шар міометрія є більш м’язовим, ніж зовнішній, а передня
і задня стінки — більш м’язові, ніж бокові. Протягом вагітності відбувається зрос
тання міометрія шляхом гіпертрофії м’язових волокон без значного збільшення м’я
зових компонентів шийки матки.
Зв’язки матки
Широкі зв’язки
матки — парні крилоподібні структури, які йдуть від латеральних
(бокових) країв матки до стінки таза, і, таким чином, розділяють порожнину таза на
передню і задню частини. Кожна широка зв’язка являє дуплікатуру складки очере
вини і має передній, задній, нижній і медіальний краї. Широкі зв’язки здійснюють
незначну підтримку матки, але вміщують дуже важливі анатомічні структури: мат
кові труби, власні зв’язки яєчника, круглі зв’язки матки, сечовід, яєчникові й мат
кові артерії та вени; параметральну тканину, ембріональні залишки мезонефральних
проток, тіла Вольфа (залишки первинної нирки) і вторинні зв’язки — брижу матко
вої труби (мезосальпінкс) і брижу яєчника (мезоваріум) (рис. 3.9–3.11). Мезо
сальпінкс займає внутрішні 2/3 верхнього краю широкої зв’язки. Зовнішня третина
верхнього краю широкої зв’язки, яка простягається за фімбріальний кінець маткової
труби до стінки таза, утворює лійкотазову зв’язку
(ligamentum infundibulopelvicum)
,
або підвішувальну зв’язку яєчника
(ligamentum suspensorium ovarii)
, в якій проходять
яєчникові судини.
У латеральній частині кожної широкої зв’язки очеревина переходить на стінку
таза. Основа широкої зв’язки, яка є досить товстою, продовжується зі сполучної
тканини тазового дна. Найбільш щільною її порцією є кардинальна зв’язка (попе
речна шийкова зв’язка, або зв’язка Макенродта), яка складається зі сполучної ткани
ни і медіально міцно з’єднується з надпіхвовою частиною шийки матки. Латерально
кардинальна зв’язка прилягає до фасції над діафрагмою таза, медіально сполучаєть
ся з волокнами внутрішньотазової фасції
(fascia endopelvica)
. Зв’язка містить крово
носні судини і гладкі м’язові волокна. Кардинальні зв’язки допомагають утриманню
анатомічного положення шийки матки і верхньої частини піхви, а також надають
основну підтримку матці та шийці.
В основі широкої зв’язки проходять маткові судини та нижня частина сечовода.
Вертикальний розріз через матковий кінець широкої зв’язки має форму трикутника,
в основі якого проходять маткові судини. Нижня частина широкої зв’язки заповне
на сполучною і жировою тканиною, яка приєднується до шийки, одержала назву
параметрія.
У вищих відділах широка зв’язка утворює 3 складки, в яких проходять
маткова труба, матково яєчникова зв’язка (власна зв’язка яєчника,
ligamentum ovarii
propria
) і кругла зв’язка матки.
Кругла зв’язка
також виконує невелику підтримку матки, містить сполучнотка
нинні та м’язові елементи й ембріологічно є аналогом повідця яєчка (
gubernaculum
testis
) у чоловіків. Вона бере початок від передньоверхнього краю матки спереду і
нижче від маткової труби і проходить у широкій зв’язці в косому напрямку лате
рально і каудально, перетинає клубові судини, входить до пахвинного каналу і закін
чується у сполучній тканині верхньої частини великих соромітних губ. У плода
невеликий пальцеподібний відросток очеревини, канал Нука, супроводжує круглу