Упрощенная HTML-версия
роких пластів. Від цих пластів також відходять м’язові пучки до задньої і бокових
поверхонь матки, а також пучки, які проникають у середній шар м’язів матки.
Матка складається із двох поздовжніх шарів (зовнішнього і внутрішнього) та
основного середнього шару, що становить собою переплетення м’язових пучків, які
утворюють спіралі, що циркулярно і косо йдуть у напрямку до осі матки. Цей шар
відіграє головну роль у скороченнях матки.
Матка має с е р о з н и й ( о ч е р е в и н н и й ) п о к р и в (perimetrium). Очере
вина з внутрішньої поверхні передньої черевної стінки переходить на сечовий міхур,
а потім на передню поверхню матки і труби.
Між сечовим міхуром і маткою утворюється вистелена очеревиною міхурово-
маткова заглибина (excavatio vesico-uterina). Передня поверхня матки вкрита очере
виною не вся, а починаючи від перешийка (внизу між шийкою і міхуром залягає пух
ка клітковина). Вкривши дно матки і маткові труби, очеревина спускається по зад
ній поверхні матки, вистилаючи тут надпіхвову частину шийки матки і верхній відділ
піхви, а потім переходить на передню поверхню прямої кишки. Між задньою по
верхнею матки і прямою кишкою утворюється глибока кишеня — прямокишково-
матковий простір (excavatio recto-uterina).
Матка міститься в центрі малого таза. Тіло її розташоване в широкій частині
порожнини таза, піхвова частина шийки матки і зовнішній зів — на рівні сідничних
остей. Матка нахилена наперед (anteversio uteri), дно її обернене до лобкового сим
фізу, шийка матки — назад, зовнішній зів каналу шийки прилягає до стінки заднього
склепіння піхви. Між тілом і шийкою матки утворюється тупий кут (70—90°), від
критий наперед (anteflexio uteri).
Матка має здатність рухатись. При наповненні сечового міхура вона зміщується
назад, при переповненні прямої кишки — наперед. Вагітна матка піднімається
вгору. Після усунення причини зміщення матка знову повертається у вихідне поло
ження.
Матка виконує менструальну і дітородну функції.
Протягом усього періоду статевої зрілості у слизовій оболонці матки відбува
ються складні циклічні зміни, які забезпечують сприятливі умови для перебігу вагіт
ності.
У період вагітності матка стає плодовмістищем: у ній прикріпляється запліднена
яйцеклітина і розвивається плід.
Коли плід дозріває і стає здатним до позаутробного існування, матка зганяє його
назовні, сприяючи народженню.
Маткові труби (tubae uterinae).
Маткові труби, або яйцепроводи, починаються
від рогів матки (біля дна), йдуть між листками широких зв’язок у бік стінок таза
й закінчуються лійкоподібно (infundibulum).
Довжина труб — 10—12 см, товщина неоднакова. Вузькі біля рога матки, вони
розширюються в напрямі до вільного кінця.
Просвіт труби сполучається з порожниною матки. Діаметр отвору труби в цьому
місці становить 0,5—1 мм. Далі просвіт труби стає ширшим, і в ділянці лійок він
досягає 6—8 мм. Лійка труби відкривається в черевну порожнину. Вільний край її
має вигляд бахромок (фімбрій). Ці бахромки сприяють просуванню яйцеклітини,
що вийшла з яєчника, в порожнину маткової труби.
У матковій трубі розрізняють інтерстиціальну частину (pars interstitialis), яка
проходить у товщі м’язової оболонки, перешийкову, або істмічну (pars isthmica), та
ампулярну (pars ampullaris), що закінчується лійкою.
42