Упрощенная HTML-версия
__________________________________________________
1
12
Алгоритм практичної навички
«Перинеотомія» «Епізіотомія»
Пояснення.
Операції розтину промежини здійснюються з метою профілактики розривів
промежини та травм голівки плоду, а також для вкорочення ІІ періоду пологів. Рішення
про застосування операції приймає лікар.
Перинеотомія
– розтин промежини по серединній лінії (серединна епізіотомія), від
задньої злуки довжиною 2,5-3 см, не порушуючи цілісності сухожильного центру
промежини.
Довжина не повинна перевищувати 3-3,5 см, довший розріз може перейти у розрив
промежини третього ступеня.
Одним із показань до проведення перинеотомії є загроза розриву високої промежини.
У розтин входять шкіра, підшкірножирова клітковина, стінка піхви, м’язи зовнішнього
шару тазового дна (цибулинно-печеристий м’яз, поверхневий поперечний м’яз
промежини) та м’язи середнього шару тазового дна (глибокий поперечний м’яз
промежини).
Розтин не порушує кровопостачання та інервацію зовнішніх статевих органів.
Під час накладання швів краї рани легко співставляються.
Епізіотомія
– розтин промежини в бік, у напрямку до сідничного горба.
Серединно-латеральна епізіотомія
– більш бережлива операція. Розтин проводять на
3-4 см від задньої злуки у напрямку до сідничного горба і дещо нижче нього, під кутом
30-40°.
У розтин входять шкіра, підшкірно-жирова клітковина, стінка піхви, м’язи тазового
дна. При правильно проведеній операції, розтин не порушує цілісності нервово-
судинних утворень.
Розтин потрібно проводити з правого боку у зв’язку із особливостями кровопостачання
в цій ділянці та розташуванням бартолінової залози.
Переваги епізіотомії: краще кровопостачання цієї ділянки сприяє швидшому загоєнню
рани.
Недоліки епізіотомії:
- призводить до інтенсивніших больових відчуттів в післяпологовому періоді,
- збільшення об'єму крововтрати,
- спричиняє випадки больових відчуттів при статевих зносинах, особливо в порівнянні
з самовільними розривами промежини.
При нормальних пологах епізіотомію не проводять.
Показання
до серединно-латеральної епізіотомії:
- загроза розриву низької промежини;
- крупний плід;
- дистрес плода у ІІ періоді;
- дистоція плечиків,
- тазове передлежання (пологи при сідничному передлежанні через природні пологові
шляхи);
- важкий стан роділлі (екстрагенітальна патологія, пізній гестоз) для вкорочення ІІ
періоду пологів;
- накладання акушерських щипців, вакуум-екстракція;
- екстракція плода за тазовий кінець;
- рубцеві зміни промежини.
61