Упрощенная HTML-версия
114
зменшення окружності живота після 40-го тижня вагітності (зменшення кількості
навколоплідних вод і зміна їхньої якості і біохімічного складу);
збільшення ВДМ через гіпертонус нижнього сегменту (наслідок порушення вегетативної
рівноваги у бік парасимпатикотонії);
частина голівки плода, що передлежить, в 40 тиж. вагітності і пізніше залишається
рухливою або нещільно притиснутою до входу в малий таз.
У 40 тиж. вагітності кількість навколоплідних вод складає 1200-1100 мл. З кожним тижнем
переношування кількість навколоплідних вод зменшується на 150-200 мл. У 41 тиж. їхній об'єм
складає 1000-800 мл, в 42 тиж. - 800- 600 мл, в 43 тижні їхня кількість зменшена у 2 рази, у
порівнянні з нормою. Переношування (44 тижні і більше), відрізняється тим, навколоплідні води
практично відсутні (їхній об'єм може складати 30-40 мл). Знижується прозорість і склад
навколоплідних вод. При невеликому переношуванні вагітності води стають опалесцуючими,
білуватими через наявність в них сировини мастила і поверхневих шарів шкіри плода. Змінений
фосфоліпідний склад навколоплідних вод. У нормі відношення лецитин/сфінгомиєлін, що
визначає утворення сурфактанту в легенях плода, складає 1: 1,8. При перезрілості плода ці
співвідношення змінюються у бік підвищення кількості сфінгомиєліну. При співвідношенні
лецитин/сфінгомиєлін 1:4 відбувається руйнування сурфактантної системи в легенях плода, що
викликає синдром дихальних розладів і утворення гіалінових мембран. Зі зменшенням кількості
навколоплідних вод змінюються їхні фізико-хімічні властивості, знижуються їхні бактерицидні
властивості, що підвищує ризик розвитку внутрішньоутробної пневмонії. Порушення фільтрації
амніотичної рідини і зменшення її кількості супроводжується зниженням очищення
навколоплідного середовища від сечовини й інших продуктів життєдіяльності плода, а якщо це
відбувається за 2-3 тиж. до пологів, в навколоплідній рідині накопичуються азотисті шлаки, що
може привести до розвитку особливого стану - уреагідроамніона.
Відомо, що кожні 3 години склад навколоплідних вод оновлюється. Плід заковтує навколоплідні
води, які потім виділяються нирками плода. Годинна екскреція сечі складає 30 мл. При зниженні
кількості навколоплідних вод зменшується діурез у плода.
При вираженому переношуванні (понад 42 тиж.) екскреція сечі плода знижується удвічі, що
відображає зниження ниркового кровообігу.
Таким чином, специфічними ультразвуковими ознаками переношування вагітності є:
маловоддя;
підвищена эхощільність навколоплідних вод (наявність суспензії);
ізольоване зниження внутрішньоплацентарного кровообігу в термінальних гілках артерії
пуповини;
зниження БФП плода;
ознаки централізації кровообігу (початкові або виражені);
III ступінь зрілості плаценти.
Тактика ведення переношеної вагітності та пологів
Госпіталізацію вагітних, що переношують, бажано проводити до стаціонарів ІІ-ІІІ рівнів
надання акушерсько-гінекологічної та неонатальної допомоги.
У разі переношеної вагітності лікар має
надати розгорнуту інформації щодо:
можливої подальшої тактики ведення вагітності (індукція пологової діяльності або
«вичікувальне» ведення, обговорення позитивних та негативних наслідків кожного з
варіантів)
післяпологової контрацепції
адрес пологових будинків (відділень) та номерів телефонів, куди може звернутись жінка
за своєчасною медичною допомогою.
Якщо вагітна обирає індукцію пологової діяльності – направте її в пологовий стаціонар.