РОЗДІЛ 7. ВЕДЕННЯ ВАГІТНИХ З ОКРЕМИМИ СТАНАМИ
117
Рис. 6.1. Види тазових передлежань плода: а - сідничне неповне (чисте),
б - сідничне повне (змішане), в – ножне.
Ультразвукове дослідження (УЗД) – найбільш інформативний метод діагностики. Такий метод
дослідження дає змогу визначити не тільки тазове передлежання, але й масу плода, положення
голівки (зігнута, розігнута).
За величиною кута між шийним відділом хребта та потиличною кісткою плода розрізняють
чотири варіанти положення голівки (рис. 6.2), що має суттєве значення для визначення методу
ведення пологів у разі тазового передлежання:
голівка зігнута, кут більший 110
°
(рис. 6.2 а);
голівка слабо розігнута, “поза військового” – І ступінь розгинання голівки, кут 100–110
°
(рис. 6.2 б);
голівка помірно розігнута – ІІ ступінь розгинання, кут 90–100
°
(рис. 6.2 в);
надмірне розгинання голівки, “плід дивиться на зірки” – ІІІ ступінь розгинання голівки, кут
менший за 90
°
(рис. 6.2 г).