Упрощенная HTML-версия
РОЗДІЛ 1. ВСТУП ДО ДОКАЗОВОЇ МЕДИЦИНИ
15
величини ЧХНЛ можна ухвалювати рішення щодо доцільності лікування? Цей поріг залежить від
багатьох змінних: від небезпеки ускладнень, від серйозності й частоти ускладнень самого
лікування, тобто він специфічний для певного виду лікування. Дуже низьке ЧХНЛ (тобто
наближається до 1) означає, що успішний результат спостерігається майже в кожного хворого,
що одержував лікування, і лише в невеликої частини хворих у групі порівняння. Хоча значення
ЧХНЛ, близькі до 1, теоретично можливе, на практиці воно майже ніколи не визначається.
Значення ЧХНЛ, що дорівнює 2 або 3, вказує на високу ефективність лікування, що дорівнює 7-8
– на достатню ефективність.
Високе значення ЧХНЛ може вказувати і на прийнятну ефективність лікування. При таких
профілактичних втручаннях як вживання аспірину та стрептокінази для зниження рівня
смертності після інфаркту міокарда, ЧХНЛ може досягати 20 або навіть 40, проте це лікування
вважається клінічно ефективним.
Навіть за наявності достатньої величини терапевтичного ефекту необхідна впевненість у
достовірності величини цього ефекту, її статистичної значущості, яка визначається
показником
«р».
Стало звичним надавати позитивного значення достовірності величини ефекту тим випадкам,
у яких «р» менше 0,05. Проте, величина «р» дозволяє робити висновки лише про статистичну
достовірність, клінічна значущість визначається
довірчим інтервалом (ДІ).
Зазвичай
використовують 95% ДІ, який вказує на те, що у 95% випадків істинна величина перебуває в
межах діапазону значень, що наводяться. . При діапазоні ДІ відносних величин (ВР,ВШ), що
включає 1 (наприклад, 0,65–1,45), клінічна значущість ефекту сумнівна, оскільки застосування
експериментального лікування може давати і позитивні, і негативні результати. Чим вужчий довірчий
інтервал, тим ближча точкова оцінка ефекту до істинної величини. Точність оцінки прямо пропорційна
розміру вибірки.
Слід відзначити, що впровадження ДМ в діяльність галузі охорони здоров’я України пов’язане
з певними труднощами, особливо це стосується вирішення проблем для конкретного пацієнта,
тобто на рівні клінічної практики. Перш за все, це відсутність мотивації медичних працівників
щось змінювати в своїй практиці, по-друге, більшість лікарів не володіє навичками пошуку даних
надійних досліджень, більшість результатів надійних досліджень видається на сьогодні
англійською мовою, якою не володіє більшість спеціалістів, у більшості випадків фахівці не
володіють навичками критичної оцінки результатів досліджень, і насамкінець, самостійний пошук
та оцінка даних займає дуже багато часу, якого не вистачає лікарям. Тому більш реальним
шляхом широкого впровадження принципів ДМ в клінічну практику є рівень клінічної стратегії -
розробка клінічних протоколів, рекомендацій, стандартів медичної медичної допомоги.
Існують різні думки про те, чи розробка і впровадження стандартизації є засобом
забезпечення якості, проте це ретельно вивчається і є поширеним методом, що
використовується в охороні здоров’я з метою підвищення рівня якості і безпеки. Стандарти
медичної допомоги мають відображати сучасні підходи до тактики діагностики і лікування хворих,
засновані на принципах доказової медицини. Процес переходу медицини до використання
стандартів діагностики лікування є незворотним. Це пов’язане зі зростаючим рівнем ускладнень і
підвищенням вартості медичних технологій.
Використання стандартів, що базуються на даних надійних досліджень, в роботі лікувальних
установ дасть змогу об’єктивно оцінити фінансово-матеріальні потреби і оптимізувати наявні
фінансові ресурси. У цілому, впровадження стандартів в практичну охорону здоров’я дасть змогу
скоротити число необґрунтованих госпіталізацій, дублюючих досліджень, неефективних
технологій. За попередніми даними, впровадження стандартів в практику роботи ЛПЗ дозволить
знизити необґрунтовані витрати при одночасному поліпшенні якості медичної допомоги на 30-
40%. Стандартизація медичної допомоги сприятиме підвищенню структурної ефективності
охорони здоров’я, оскільки в першу чергу вона спрямована на оптимізацію витрат і технологій.