Упрощенная HTML-версия
РОЗДІЛ 8. ВЕДЕННЯ ВАГІТНИХ З ПАТОЛОГІЧНИМИ СТАНАМИ
187
8.5. Прогнозування та профілактика передчасних пологів
Прогнозування та профілактика передчасних пологів і їхніх наслідків
Втручання за зниженням частоти передчасних пологів та проблем, що пов’язані з
недоношеністю, умовно можна розділити на три рівні:
Первинний:
втручання мають бути запропоновані ВСІМ вагітним на етапі планування та
під час вагітності з метою профілактики або зниження ризику передчасних пологів;
Вторинний:
метою втручаньє виявлення та, за можливості, усунення або зниження впливу
фактору (факторів) ризику передчасних пологів;
Третинний:
втручання передбачають покращення здоров’я та наслідків у недоношених
новонароджених. Втручання цього рівня застосовують до вагітних з вкрай високим
ризиком передчасних пологів (передчасний розрив плодових оболонок при недоношеній
вагітності, неминучі спонтанні передчасні пологи, заплановане передчасне розродження
за показаннями) або після початку пологової діяльності.
Більшість зусиль до цього часу була спрямована на розвиток саме третинного рівня втручань,
які включають регіоналізацію допомоги, використання антенатальних кортикостероїдів, стероїдів
та токолітичної терапії, використання, за потреби, антибіотиків до початку пологів. Усі ці
втручання призвели до значного зниження захворюваності та смертності внаслідок передчасних
пологів, але НЕ призвели до зниження частоти передчасних пологів. Наприклад, в США цей
показник навіть збільшився з 9,5% у 1981 році до 12,75% (на 25%). Таким чином втручання
цього рівня спрямовані більше на зниження захворюваності, яка пов’язана з передчасними
пологами, ніж на зниження частоти самих передчасних пологів.
Втручання вторинного рівня передбачають своєчасне виявлення факторів ризику
передчасних пологів та, за можливості, зменшення їхнього впливу на перебіг вагітності. У деяких
випадках усунути фактор ризику доволі складно, а іноді навіть неможливо. Наприклад, вплинути
на такий фактор ризику як «передчасні пологи в анамнезі» неможливо, оскільки це
анамнестичний фактор, який вже мав місце в житті жінки.
Крім того, втручання вторинного рівня передбачають використання технологій прогнозування
передчасних пологів (черезпіхвова ехоцервікометрія, визначення наявності фетального
фебронектину), а також технологій пролонгування вагітності, які сьогодні мають доведену
ефективність та рекомендовані для використання в групі вагітних високого ризику передчасних
пологів (шов на коротку шийку матки, шийковий песарій на коротку шийку матки,
мікронізований прогестерон вагінально).
Втручання первинного рівня були адаптовані в Європі, але не були підтримані в США
(можливо, за рахунок демографічних та соціально-політичних чинників). Але після успішного
впровадження подібних втручань у випадку багатьох захворювань (наприклад, рак шийки матки),
саме профілактичні заходи первинного рівня виявляються найбільш перспективними в плані
зниження частоти передчаних пологів.
Більше 2/3 передчасних пологів спонтанні, решта – індуковані (передчасне розродження за
показаннями). Також багато станів, внаслідок яких відбуваються передчасні пологи (наприклад,
внутрішньоматкова інфекція, порушення матково-плацентарного кровоплину), розвиваються
впродовж певного часу (дні або тижні) до моменту клінічних проявів (розрив плідних оболонок,
скорочення матки, кровотеча) [1], а тому при впровадженні втручань вторинного та третинного
рівнів, метою яких є пролонгування вагітності та надання можливості дозрівання плода, слід
брати до уваги те, що в цих випадках на дозріваючий плід може продовжувати впливати
субоптимальне, або навіть загрозливе, внутрішньоматкове середовище. Таким чином
попередження передчасних пологів не завжди означає народження абсолютно здорової дитини,
а передбачає досягнення поєднання оптимальних показників здоров’я плода, дитини та
подальшого життя дорослої людини [2, 3].