Упрощенная HTML-версия
РОЗДІЛ 12. ПІСЛЯПОЛОГОВИЙ ДОГЛЯД
241
підтримка медичного персоналу (робота лактаційних центрів у післяпологових
відділеннях).
Основні характеристики грудного молока
Молозиво
– це густе, жовтувате або прозоре молоко, яке виробляється молочними залозами
в перші дні після пологів. Воно містить велику кількість імуноглобулінів, лейкоцитів, факторів
росту, вітамінів та інших біологічно активних речовин, завдяки чому забезпечується захист
дитини від інфекцій, покращується адаптація травної системи до харчування, формується
адекватне функціонування систем та органів дитини.
Зріле молоко
– з'являється через декілька днів після пологів, його об’єм збільшується.
Важливе практичне значення має знання деяких особливостей молока.
Важливо пам’ятати, що дитина має отримувати все молоко, адже це необхідно для її
гармонійного розвитку та росту.
Склад жіночого молока
в період лактації змінюється в залежності від періоду лактації, часу
доби та навіть від початку і до кінця кожного годування. Вміст деяких його компонентів,
наприклад, водорозчинних вітамінів (С, РР, В
1
, В
6
, В
12
), до певної міри залежить від режиму
харчування матері. Вміст інших компонентів, наприклад, заліза, не залежить від дієти матері.
Білки.
Загальна кількість білка в жіночому молоці складає 0,9 – 1,0 %, що в 2-3 рази менше,
ніж у коров’ячому молоці.
Жири.
Вміст жиру коливається від 2,1 до 5,3 %, при цьому жир жіночого молока містить в 1,5
– 2 рази більше ненасичених жирних кислот (в т.ч. незамінних), у порівнянні з жиром
коров’ячого молока. Жир жіночого молока тонко диспергований, що сприяє кращому
всмоктуванню жиру в організмі дитини. Жирність молока зворотно пропорційна наповненості
молочної залози: на початку годування з повної молочної залози дитина отримує так зване
“переднє” молоко, вміст жиру в якому невеликий. “Переднє” молоко добре втамовує спрагу
дитини. По мірі випорожнення грудей концентрація жиру в молоці плавно зростає. “Заднє”
молоко, яке дитина отримує наприкінці годування, містить більше жиру. Дієта матері не впливає
на загальний вміст жиру в молоці. Однак при цьому склад жирних кислот в молоці залежить від
типу жирів в раціоні матері.
Вуглеводи.
Жіноче молоко містить багато лактози – 6,8 % та близько 1 % більш складних
олігосахаридів, які стимулюють розвиток біфідобактерій в кишківнику дитини. Лактоза важлива
для засвоєння кальцію. Високий вміст лактози, яка розщеплюється на глюкозу та алактозу під час
перетравлювання молока, забезпечує енергією швидко ростучий мозок дитини.
Ферменти.
Грудне молоко містить активні гідролітичні ферменти: ліпазу, амілазу, протеазу,
ксантиноксидазу. Ліпаза, яка активується жовчними солями, компенсує низький вміст власних
ферментів новонародженого та допомагає засвоювати жири. Вільні жирні кислоти, які
утворюються при розщепленні жирів у харчовому тракті дитини під дією ліпази жіночого молока,
мають потужну противірусну й антипротозойну дію.
Імунні фактори.
Жіноче молоко містить широкий спектр факторів імунного захисту.
Основними типами імунних клітин, які містяться в жіночому молоці, є фагоцити ( 90 % популяції
клітин), Т- та В-лімфоцити (10 % популяції клітин грудного молока). Ці клітини залишаються
активними при потраплянні до шлунково-кишкового тракту дитини. Основний клас
імуноглобулінів жіночого молока складає секреторний імуноглобулін А (sIgA), який є резистентним
до низького pH та протеолітичних ферментів і залишається активним в ШКТ дитини, вкриваючи
його стінки захисним шаром. Було підраховано, що протягом всього періоду годування грудьми
дитини щодня отримує близько 0,5 г секреторного IgA, а це в 50 разів більше, ніж добова доза,
яку отримують пацієнти з гіпоглобулінемією. Імуноглобуліни, які надходять з грудним молоком до
дитини, специфічні до патогенів дитини. Це відбувається завдяки тому, що кожного разу, коли
мати контактує з дитиною (годує, носить на руках, цілує, торкається, міняє підгузник тощо), жінка
вдихає та/або ковтає бактерії та інші патогенні мікроорганізми, які знаходяться на шкірі дитини,
в його випорожненнях тощо. Ці патогени активують В-лімфоцити, що знаходяться в лімфовузлах
кишково-асоційованої та бронхіально-асоційованої тканин матері. Частина цих активованих
лімфоцитів мігрують до молочної залози, виробляють sIgA, який в подальшому надходить через
грудне молоко до дитини. Таким чином, з кожним прикладанням до грудей дитина отримує
антитіла, специфічні до патогенних мікроорганізмів, які отримують і вона, і матір.