24
Всесвітня декларація прав людини.
Лісабонська декларація Всесвітньої асоціації про права пацієнтів, що була прийнята на 34
сесії Всесвітньої медичної асамблеї в жовтні 1981 року.
Декларація про розвиток прав пацієнтів у Європі, що була прийнята на Європейській
нараді з прав пацієнтів у березні 1994 року.
Конституція України. У Статті 49 зазначено: кожний має право на охорону здоров'я,
медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним
фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-
профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх
громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони
здоров'я медична допомога надасться безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може
бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.
Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне
благополуччя.
Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» №2801 - ХП від 19
листопада 1992 року.
Права пацієнта (клієнта)
Кожен пацієнт має право на:
одержання інформації;
доступність обслуговування;
свободу вибору;
інформовану згоду;
безпеку;
спілкування наодинці;
конфіденційність;
анонімність;
гідність і повагу;
комфорт;
безперервність надання послуг;
вираження своєї думки;
соціальне страхування.
При консультуванні відповідальність несуть дві особи: пацієнт і консультант
Пацієнт відповідає:
за прийняття рішення
за свої дії
Консультант відповідає:
за якість та ефективність проведеного консультування
Особливості консультування під час вагітності і після пологів
Метою консультування під час вагітності є допомога сім’ї усвідомлено вирішувати
проблеми, що виникають під час вагітності і після пологів.
Частими причинами, що порушують фізіологічний перебіг вагітності та пологів, є нервові та
емоційні потрясіння: біль, сум, тривога, страх. Переважною емоцією під час вагітності є
очікування, що особливо посилюється в останні тижні вагітності. В умовах психоемоційної
непідготовленості вагітних і їхніх сімей до пологів, мобілізація біоелектричних і ендокринних
процесів набуває неадекватного характеру, і пристосувальні механізми можуть перетворитися в
чинники ризику та стати причиною вісцеральних порушень, що може призвести до порушення
перебігу пологів [2].
Тому за останнє десятиріччя були істотно переглянуті основні рекомендації стосовно
допологового догляду, підготовки сім'ї до пологів і до післяпологового періоду.