Упрощенная HTML-версия
258
Завданням зовнішнього (позавідомчого) контролю за діяльністю закладів охорони здоров’я та
фізичних осіб, які надають медичну допомогу, є забезпечення права громадян на отримання
медичної допомоги належної якості. Зовнішній контроль закладів охорони здоров’я
здійснюється шляхом ліцензування, акредитації закладів охорони здоров’я та атестації
спеціалістів.
При проведенні оцінки якості допомоги доцільна відмова від екстенсивних показників, що
застосовувалися раніше і досі залишаються екстенсивними. Досвід розвинених країн свідчить
про доцільність здійснення оцінки й управління якістю медичної допомоги шляхом проведення
моніторингу якості медичної допомоги з використання індикаторів якості та клінічного аудиту.
Моніторинг –
систематичний процес збору інформації щодо результативності клінічної або
неклінічної діяльності, роботи чи систем. Моніторинг може бути періодичним або безперервним.
Він також може застосовуватися щодо конкретних проблемних питань або для перевірки
ключових частин роботи. Основним інструментом моніторингу слугують індикатори якості.
Індикатор якості
(ІЯ) медичної допомоги – ретроспективно вимірюваний елемент оцінки
медичної допомоги, щодо якого є надійні докази, що його зміна пов'язана з якістю допомоги. ІЯ
слугують інструментом клінічного аудиту та моніторингу якості надання медичної допомоги.
Для можливості оцінки якості медичної допомоги в окремому закладі охорони здоров’я,
порівняння її з кращими зразками медичної практики інших країн та максимального
використання передового міжнародного досвіду слід розробляти індикатори з їхніми пороговими
значеннями в максимально сумісному з міжнародними системами індикаторів вигляді.
В Україні розробка і впровадження індикаторів якості медичної допомоги регламентовані
Законами України від 7.07.2011 р. № 3611-VI «Про внесення змін до Основ законодавства
України про охорону здоров'я щодо удосконалення надання медичної допомоги» та від 7.07.2011
р. № 36112-VI «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій,
Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» і наказом МОЗ України та Академії
медичних наук України від 03.11.2009 р. № 798/75 «Про затвердження Уніфікованої методики з
розробки клінічних настанов, медичних стандартів, уніфікованих клінічних протоколів медичної
допомоги, локальних протоколів медичної допомоги (клінічних маршрутів пацієнтів) на засадах
доказової медицини (частина друга)».
Обов’язковими компонентами ІЯ закладів охорони здоров’я усіх рівнів надання медичної
допомоги є якість структури, якість процесу та якість кінцевого результату.
Аналіз структурних показників якості антенатальної допомоги проводиться на підставі
спеціально розроблених методик, що включають як дослідження ресурсів закладів охорони
здоров’я, так і проведення інтерв'ю з медичним персоналом.
Інформація про якість процесу може бути зібрана трьома основними способами:
спостереженням за діяльністю медичного персоналу;
зі звітної інформації закладів охорони здоров’я;
з облікових медичних форм та проведення клінічного аудиту.
Якість результату може бути оцінена на підставі ступеня досягнення поставлених цілей.
Необхідні для цього медичні й економічні індикатори результативності можуть бути отримані зі
звітної інформації закладів охорони здоров’я. Одним з критеріїв соціальної ефективності
антенатальної допомоги є задоволеність пацієнтів, яка оцінюється за допомогою соціологічних
досліджень
Структура ІЯ медичної допомоги включає методику їхнього вимірювання та порогове
значення. Порогові (цільові) значення ІЯ – це цільовий або допустимий показник як позитивних,
так і негативних результатів. Джерелами для встановлення порогових значень ІЯ слугують дані
надійних досліджень, а за їхньої відсутності – результати кращих практик, думки експертів.
ІЯ слід використовувати при експертизі й оцінці якості антенатальної допомоги відповідно до
встановлених процедур як при внутрішньому, так і при зовнішньому контролі якості
антенатальної допомоги. Усі розроблені ІЯ (табл.1) вважаються попередніми, поки вони не
пройдуть 3–6 місячну перевірку, щоб підтвердити відповідність і практичність їхнього
застосування.