Упрощенная HTML-версия
РОЗДІЛ 7. ВЕДЕННЯ ВАГІТНИХ З ОКРЕМИМИ СТАНАМИ
83
Таблиця 1. Ультразвукова діагностика хоріальності
Ознака
Монохоріальная двійня
Дихоріальна двійня
Визначення λ- та Т-ознак
Т
-ознака
λ
- ознака
Підрахунок плацент
1 плацента
1 або 2 плаценти
Визначення статі плодів
Одностатеві
Одностатеві
або різностатеві
Визначення товщини
міжамніотичної мембрани
< 2 мм
(2 шари: 2 амніотичної
оболонки)
> 2 мм
(4 шари: 2 хоріальних
оболонки, 2 амніотичних
оболонки)
Оптимальний термін для діагностики хоріальності – 10-13 тижнів, хоча деякі фахівці вказують
на можливість більш раннього та достовірного визначення хоріальності (6-9 тижнів вагітності).
Наявність двох окремо розташованих плацент, міжплодової перегородки товщиною більше 2
мм, слугують достовірним критерієм для виявлення дихоріальної двійні. При виявленні єдиної
"плацентарної маси" потрібно відрзняти "єдину плаценту" (монохоріальна двійня) від двох, що
злилися (дихоріальна двійня). За наявності єдиної плацентарної маси (одна плацента або
плаценти, що злилися) при сонографії часто відбувається гіпердіагностика монохоріального типу
плацентації.
Наявність специфічних ультразвукових критеріїв Т- і λ-ознак, які формуються біля основи
міжплодової перегородки, з високим ступенем достовірності дає змогу поставити діагноз моно-
або дихоріальної двійні (Рис 1 та 2). Виявлення λ-ознаки при УЗД свідчить про дихоріальний тип
плацентації, Т-ознака вказує на монохоріальність. Варто враховувати, що після 16 тижня
вагітності λ-ознака стає менш доступною для дослідження. Відсутність лямбда-ознаки після 20
тижнів не дає змоги відрізнити монохоріальну вагітність від дихоріальної, оскільки до того часу
відбувається регресія тканини хоріона і лямбда-ознака поступово зникає. На більш пізніх строках
вагітності (ІІ-ІІІ триместри) точна діагностика хоріальності можлива тільки за наявності двох
окремо розташованих плацент.