Упрощенная HTML-версия
РОЗДІЛ 7. ВЕДЕННЯ ВАГІТНИХ З ОКРЕМИМИ СТАНАМИ
89
Специфічні підходи до ведення БВ
Дихоріальна двійня
Проведення УЗД
На додачу до стандартних скринінгових досліджень першого та другого триместру,
рекомендується проведення УЗД в 26, 30, 33, 36 тижнів [C]
5
.
Метою кожного дослідження є проведення ретельної фотометрії для своєчасного виявлення
дискордантного росту плодів та МГВП/ЗВУР.
Монохоріальна двійня
Проведення УЗД
Дослідження, які б доводили клінічні переваги та економічну доцільність тієї чи іншої частоти
УЗД при МХД, наразі відсутні.
17
Комбінація УЗД у першому триместрі та в 16 тижнів при МХД виявляє 58% фетальних
ускладнень, з частотою хибно позитивних результатів 8%.
Вказана комбінація УЗ досліджень дає змогу розділити вагітності на групу високого та низького
ризику фетальних ускладнень. Так, в групі вагітних, яка була класифікована як група високого
ризику, 73% вагітностей супроводжувалися ускладненнями з боку плода, а виживання становило
69%. У групі низького ризику 86% вагітностей мали неускладнені результати з боку плода та
вижило 95% дітей.
Таким чином, комбінація двох УЗД - у першому триместрі та у 16 тижнів, покращує виявлення
ускладнень з боку плода при МХД. [B]
14
Враховуючи високий ризик розвитку СФФТ, швидкість появи симптомів СФФТ, високу частоту
ЗВУР та антенатальної загибелі плода/плодів, при неускладненій МХД ультразвукове дослідження
має проводитися кожні 2-3 тижня, починаючи з 16 тижнів. [D]
17
УЗД між 16 і 24 тижнями націлене, насамперед, на виявлення СФФТ. Після 24 тижнів
вагітності, коли рідко трапляються перші ознаки СФФТ, основна мета УЗД – виявлення
дискордантного росту плодів та МГВП/ЗВУР
Кожному близнюку з МХД має бути проведене детальне ультразвукове сканування, яке
включає розширену оцінку серця плода [B]
17,18
Систематичний огляд 4 досліджень, за якими спостерігали, показав, що у порівнянні з
загальною популяцією, вроджені вади серця (ВВС) при МХД спостерігаються в 9 раз частіше,
незалежно від наявності чи відсутності СФФТ (RR, 9.18; 95% CI, 5.51–15.29; P < 0,001). У разі
МХД, яка ускладнилась СФФТ, ВВС спостерігались у 2,8 разів частіше, ніж при МХД без СФФТ
(RR, 2.78; 95% CI, 1.03–7.52; P = 0,04). Вентрикулярні септальні дефекти були найбільш частою
ВВС. Стеноз легеневої артерії та передсерді септальні дефекти достовірно частіше спостерігалися
при МХД, що ускладнилась СФФТ.
18
Оптимальні терміни розродження при неускладненому перебігу БВ
Двійня
Оптимальним терміном розродження неускладненої двійні є 37 тижнів вагітності, оскільки в
цьому терміні ризик антенатальної загибелі плодів та ранньої неонатальної смерті є
мінімальними та дорівнюють один одному. [B]
34
Враховуючи вищий ризик смерті плода/плодів іn utero при МХД, у порівнянні з ДХ,
оптимальним терміном для розродження неускладненої двійні є:
Монохоріальна (діамніотична) двійня - 36-37 тижнів
5,34
Дихоріальна двійня - 37-38 тижнів
5,34
У разі подальшого пролонгування двійні, після 38 тижнів вагітності спостерігається зростання
показників мертвонароджуваності та ранньої неонатальної смертності [B]
34
Слід не допускати пролонгування двійні до 40 тижнів гестації, оскільки це супроводжується
різким підвищенням показнику мертвонароджуваності. [B]
34,35