Упрощенная HTML-версия
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Мікобактерія туберкульозу нерухома, злегка зігнута, не утворює спор.
Розрізняють відкриті форми туберкульозу (заразні) і закриті форми (незараз
ні), при яких хворі не виділяють мікобактерії туберкульозу (МТ). Зараження
може відбутися різними шляхами: через органи дихання (при кашлю, чханні,
поцілунках тощо), через пошкоджену шкіру і слизові оболонки; продукти
харчування тощо. МТ стійкі і можуть тривало зберігатися в пилу (до 3 міс.), у
воді, вологих і темних приміщеннях вони живуть до року, на підлозі, стінах,
меблях — півроку. За температури - 23 °С живуть до 7 років, але не витри
мують кип’ятіння, особливо в лужному розчині. Під дією прямих сонячних
променів гинуть за 1—2 год. Високочутливі до дії хлорного вапна, хлораміну
та інших засобів, які виділяють активний хлор.
Діагностика.
Провідним методом є туберкулінодіагностика. Уперше ту
беркулін створив Р. Кох у 1890 році і запропонував підшкірну ін’єкцію тубер
куліну, яка спричинювала сильну реакцію в місці уколу та іноді загострення
процесу.
Австралійський лікар К. Пірке пропонував нашкірну пробу: на подряпа
ну шкіру наносити краплі туберкуліну (1907). У 1908 році французький лікар
X. Манту запропонував найточнішу внутрішньошкірну пробу з туберкуліном
у мінімальних концентраціях.
Ведення вагітності.
Під час вагітності вогнища в легенях можуть стати
причиною рецидиву хвороби, особливо в перші 2—3 міс., загострення може
виникнути після пологів і під час годування груддю. Своєчасне лікування
антибіотиками і хіміопрепаратами дає змогу виношувати вагітність.
Вагітність переривають тільки в разі прогресуючих і відкритих форм леге
невого туберкульозу, коли лікування малоефективне. Переривання вагітності
проводять до 12 тиж., а в пізніх термінах воно небезпечне для життя жінки.
Хворі на туберкульоз вагітні стоять на обліку в жіночій консультації, а також
у тубдиспансері.
Таких хворих госпіталізують в окреме відділення пологового будинку або
палату, ретельно обстежують і лікують. Слід пам’ятати про негативний вплив
медикаментів на розвиток плода. Лікування проводять акушер-гінеколог і
фтизіатр.
Ведення пологів.
УІ період слід проводити профілактику дистрес-синдрому
плода, у II період за необхідності виключити потуги шляхом накладення аку
шерських вихідних щипців, здійснювати адекватне знеболювання і профілак
тику кровотечі. Пологи ведуть з підключеною одноразовою системою.
Новонароджені частіше інфікуються аерогенним шляхом унаслідок контак
ту з матерями; груддю дозволено годувати в разі відсутності бацилоносійства.
Трихомоноз
Збудником трихомонозу є піхвова трихомонада. Інші різновиди трихомо
над — кишкова і ротова
(Т. intestinalis, Т. buccalis)
— для статевих органів не
є патогенними. Частота ураження трихомонозом коливається від 3,6 до 91 %.
Клінічна картина.
Захворювання у вагітних проявляється трихомонадним
вульвітом, кольпітом і ендоцервіцитом.
- 118-