Упрощенная HTML-версия
ВПЛИВ РІЗНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ І ПОЛОГІВ
Нерідко спостерігаються кондиломатозні утворення і виникає бартолініт.
Найпоширенішим є вульвовагініт, основні ознаки якого — пінисті виділення
різного кольору з неприємним запахом, свербіж, болючість і подразнення
шкіри зовнішніх статевих органів. У тяжких випадках формуються виразки
й ерозії шийки матки. Частіше відзначають дизуричні явища. Споживаючи
глікоген, піхвові трихомонади руйнують його до утворення вуглекислоти і
води, унаслідок чого утворюються бульбашки газу, які, з’єднуючись з білями,
зумовлюють їх пінистість.
А.П. Колесов (1963) уперше встановив факт фагоцитозу піхвовими трихо
монадами живих сперматозоїдів людини. Зараження трихомонадою відбува
ється статевим шляхом, іноді побутовим. Встановлено, що трихомоноз може
бути причиною мимовільних абортів, особливо в ранніх термінах вагітності.
Крім того, може передаватися плоду, іноді зараження відбувається під час
пологів.
У жінки можливі маткові кровотечі, інколи — тяжкі розлади загального
стану. У деяких випадках захворювання характеризується тяжким перебігом і
рецидивами, ускладнюється безплідністю, іноді ураженням внутрішніх стате
вих органів, сечового міхура, нирок, сечівника і прямої кишки.
У вагітних розмноження і поширення трихомонад відбувається швидше.
Діагностика.
Діагноз встановлюють на підставі анамнезу, клінічної кар
тини і підтверджують виявленням у мазках із сечівника, каналу шийки матки
і піхви трихомонад. їх можна виявити при посіві виділень. Крім того, прово
дять дослідження під мікроскопом висячої краплі (у живильних препаратах).
При цьому краплю виділень з піхви наносять на предметне скло, накривають
покривним склом та негайно досліджують. Можна проводити фарбування
мазків за Романовським-Гімзою.
Лікування.
Під час вагітності слизова оболонка піхви і шийки матки рих
ла, посилюється застій венозної крові, збільшується проникність лімфатич
них судин і вен. Слизова оболонка піхви легко пошкоджується, тому лікуван
ня трихомонозу у вагітних має певні труднощі. Крім того, під час вагітності
використання багатьох лікувальних і фізіотерапевтичних засобів значно об
межене.
Тривале застосування лікарських засобів може сприяти перериванню ва
гітності, а також негативно впливати на розвиток ембріона, спричинювати
виникнення різних аномалій розвитку плода.
Лікування починають з моменту виявлення захворювання і закінчують на
35—36-му тижні вагітності. Лікування зовнішніх статевих органів можна про
водити до дня пологів. При лікуванні трихомонозу у вагітних протипоказані
спринцювання і припікальні засоби.
Найефективнішим є метод розпилювання трихомонацидних засобів у по
єднанні з уведенням тампонів з гліцерином або малотоксичними речовина
ми (граміцидин, уротропін, фуразолін, бура, борна кислота тощо). Але перед
уведенням тампонів, присипок треба обробити піхву розчином фурациліну
1:5000, що не заборонено в першій половині вагітності.
Після обробки стінки піхви висушують стерильним тампоном, а потім про
водять інстиляцію 30
%
розчину альбуциду або 1 % синтоміцинової емульсії.
-
119
-