Упрощенная HTML-версия
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Період IV характеризується неповноцінністю адаптації, недостатністю
функцій різних органів і систем тощо.
Виділяють дві групи чинників залежно від характеру впливу:
1) група тератогенної дії — уражується ферментно-білкова система клі
тини (рибосома), де утворюються ембріональні білки. У разі блокади якогось
ферменту (наприклад токсином) неправильно формується білок і виникає
вада розвитку, яка генетично не передається, оскільки генетичні механізми
не ушкоджені;
2) група мутагенної дії — уражуються спадкові механізми в ядрі (хромо
соми, гени, ДНК). При цьому порушується будова білка (змінюється інфор
маційна РНК) і в рибосомі формується вада розвитку плода або виродливість,
що може передаватися генетично.
До препаратів з мутагенною дією належать: цитостатичні засоби, кофеїн,
теобромін, наркотичні речовини. Мутації можуть зумовити нікотин, віруси
тощо. Тому в ранні терміни вагітності лікарські засоби призначають дуже
обережно, у певних дозах, з урахуванням їхнього впливу на плід. Характер
вродженої патології залежить від ступеня ураження генетичних механізмів
соматичної або статевої клітини. У разі ушкодженім генетичних механізмів
аутосом (соматичної клітини) розвиваються такі аутосомні захворювання,
як хвороба Дауна, а також синдроми Едвардса (трисомія за 18-ю хромосо
мою), Патау (трисомія за 15-ю хромосомою), а також мимовільні аборти,
злоякісні пухлини тощо. При ураженні генетичних механізмів статевих клі
тин виникають хромосомні захворювання: синдром Клайнфелтера, синдром
Шерешевського-Тернера та ін. Для своєчасної діагностики аномалій роз
витку, уражень плодового яйця і запобігання їх розвитку створено медико-
генетичні лабораторії, базові консультації, спеціалізовані центри.
ПАТОЛОГІЯ ПЛОДОВИХ ОБОЛОНОК
Багатоводдя (гідрамніон) — акушерська патологія, що характеризується
збільшеною кількістю навколоплідних вод в амніотичній порожнині і часто
призводить до тяжких ускладнень вагітності — аж до перинатальної загибе
лі. Смертність при багатоводді становить
4,12 ‰
проти 1,97 ‰ у вагітних з
нормальною кількістю навколоплідних вод. В останні роки значно зросла
частота випадків багатоводдя в акушерській практиці; за даними різних авто
рів, вона варіює від 1 до 3 %. Завдяки ретельному ультразвуковому скринінгу
ця патологія діагностується у 8 % обстежених вагітних. Терміни розвитку
багатоводдя: 16—19 тиж. — 1,5 %; 20—23 тиж. — 8,9 %; 24—27 тиж. — 12,2 %;
28-32 тиж. - 28,4 %; 33-35 тиж. - 19,8 %, 36-40 тиж. - 19,6 %.
Етіологія.
З боку вагітної:
• перенесені вірусні та бактеріальні інфекції (60 %) — синдром інфікова
них навколоплідних вод;
• цукровий діабет (поліурія у плода, реакція плодової (амніотичної) обо
лонки у відповідь на підвищення рівня глюкози в навколоплідних водах).
З боку плаценти:
• хоріоангіома;
-
144
-