ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
ляція з використанням скоротливих засобів (тобто консервативне зганяння).
Якщо шийка матки закрита, її розширюють дилататорами Гегара і по можли
вості (крім стимуляції) видаляють частини міхурового заносу пальцями, іноді
вдаються до вишкрібання стінок матки юореткою № 8. В інших випадках
інструментальну ревізію стінок матки здійснюють після консервативної сти
муляції матки і часткового видалення заносу. Матка при цьому скорочується,
що відбувається на 5—6-у добу (можливість перфорації її зменшується).
При деструктивній формі міхурового заносу вдаються до оперативного
втручання, але за необхідності акушерка або фельдшер надає невідкладну
допомогу і негайно викликає лікаря; розгортають імпровізовану операційну.
Операційна бригада проводить порожнинну операцію під загальним ендотра-
хеальним наркозом зі ШВЛ і міорелаксантами на тлі інфузійно-трансфузійної
терапії. Під час оперативного втручання виконують екстирпацію матки: лю-
теїнові кісти, які утворюються при міхуровому заносу з обох боків, не вида
ляють, тому що вони зазвичай самі зазнають зворотного розвитку протягом
2—4 тиж. Тільки пропонують провести пункцію лютеїнових кіст і видалити
їхній вміст.
Хоріонепітеліома
— злоякісна пухлина, яка розвивається винятково з епі
теліальних елементів хоріона. Найчастіше пухлина виникає з міхурового за
носу через деякий час після спорожнення матки від його міхурців.
Частота переходу міхурового заносу в хоріонепітеліому становить 5—6 %.
Рідше міхуровому заносу передують мимовільні аборти, передчасні пологи і
позаматкова вагітність. Найчастіше хоріонепітеліома виникає в перші 30 днів
після виникнення міхурового заносу (А.Е. Мандельштам).
Клінічна картина:
ациклічні маткові кровотечі; погіршення загального
стану; підвищення температури тіла, схуднення; іноді на перше місце ви
ступають біль у грудях, кашель, кровохаркання, що свідчить про наявність
метастазів у легенях; метастази можуть утворюватися і в стінках піхви (у ви
гляді вузлів синьо-багряного кольору), при цьому вони більші, ніж первинні
пухлини у матці. Часто при хоріонепітеліомі яєчники перетворюються на лю-
теїнові кісти, як при міхуровому заносі.
Діагностика:
1) дані анамнезу і клінічна картина (кровотеча, біль у грудях, кашель,
кровохаркання, метастази в шийку матки, які виявляються при піхвовому об
стеженні);
2) проведення біологічних реакцій (Ашгейма—Цондека, Фрідмана, Гал
лі—Майніні) та лабораторного дослідження сечі;
3) проведення пробного вишкрібання вмісту матки з обов’язковим гісто
логічним дослідженням;
4) УЗД.
Лікування
1. Здійснюють порожнинну операцію — екстирпацію матки з придатка
ми — одразу після встановлення діагнозу.
2. Лікування естрогенами після операції залежно від стану хворої (уво
дять 2 % розчин синестролу по 1—4 мл на ін’єкцію під контролем біологіч
них реакцій доти, доки вони будуть негативними). Естрогени у високих до
- 156 -