Упрощенная HTML-версия
ТАЗОВІ ПЕРЕДЛЕЖАННЯ ПЛОДА
Ножні передлежання плода
поділяють на:
• повні ножні: передлежать обидві ніжки плода, розігнуті в кульшових і
колінних суглобах;
• неповні ножні: передлежить одна ніжка, розігнута в кульшовому і ко
лінному суглобі, а інша ніжка зігнута в кульшовому суглобі і лежить вище;
• колінне передлежання: зігнуті ніжки обернені до входу в малий таз ко
лінами.
Суто сідничне передлежання плода виявляють удвічі частіше порівняно з
ножними. Останні діагностують приблизно у 33 % випадків усіх тазових пе-
редлежань, при цьому частіше виявляють неповні ножні передлежання плода,
а колінні — дуже рідко (0,3 %).
Ножні передлежання утворюються, як правило, під час пологів, частіше
при повторних пологах.
Причини
тазових передлежань можна поділити на три групи:
1) слабкість передньої черевної стінки роділлі; багаторазова вагітність;
недоношеність плода;
2) пухлини матки та яєчників; аномалії розвитку матки; слабкість м’язів
нижнього сегмента матки;
3) специфічне передлежання плаценти; багатоводдя; багатоплідність;
гідроцефалія.
Для
діагностики
тазових передлежань використовують зовнішнє акушер
ське обстеження, внутрішнє акушерське обстеження, додаткові методи до
слідження.
Зовнішнє акушерське обстеження:
• мйтка овоїдної форми, біля її дна пальпується голівка плода: велика
частина, щільна, округлої форми, з чіткими межами і здатна до балотування;
• визначення висоти стояння дна матки: високе стояння дна матки (біля
мечоподібного відростка);
• тазовий кінець плода міститься над входом у малий таз жінки. Сідниці
пальпуються як велика м’якувата частина плода неправильної форми. Велика
частина над входом у малий таз без чітких меж і не здатна до балотування;
• аускультація: серцебиття плода при тазовому передлежанні найвираже-
ніше вислуховується над пупком праворуч або ліворуч залежно від позиції
плода, яку визначають за спинкою, як і при головному передлежанні плода:
спинка ліворуч — це перша позиція плода, а праворуч — друга позиція плода.
Піхвове обстеження:
•
краще діагностується після розриву плодового міхура і при достатньому
розкритті маткового вічка (не менше ніж на 4—5 см);
• на великій м’якій передлеглій частині плода визначаються сідничні гор
би, щілина між сідницями, статеві органи (особливо у хлопчика), відхідник;
• у разі неповного сідничного передлежання слідом за ніжкою можна
пропальпувати пахвинний згин;
• у разі змішаного передлежання плода нерідко пальпується стопа, яка
лежить поруч із сідницями;
• пальпація крижів дає змогу уточнити позицію і вид передлежання плода
(де крижі, там і спинка).