Упрощенная HTML-версия
Теоретична частіша
деле" зайняв почесне місце у світовій медичній літературі тієї епохи. За цим під-
ручником навчалися багато поколінь російських акушерів.
Н.М. Амбодик-Максимович першим запровадив викладання акушерства
російською мовою, створив російську акушерську термінологію. Він зробив цін-
ний внесок у розвиток оперативного акушерства: один з перших застосував аку-
шерські щипці. Разом з тим Н.М. Амбодик-Максимович виступав проти надмір-
ного захоплення деяких шоземних акушерів оперативними втручаннями; він за-
кликав до розумного застосування оперативних методів розродження, до
обмеження їх тими випадками, коли справді виникають відповідні показання.
Н.М. Амбодик-Максимович боровся проти іноземного засилля в російських
медичних закладах. Він був палким патріотом, який виявляв піклування про зрос-
тання населення Росії: "Здоровий розум наказує більше дбати про розмноження
народу старанним доглядом новонароджених дітей, ніж про заселення необробле-
ної землі невідомими чужоземними пришельцями".
Подальшому розвиткові акушерства сприяли праці Д.І. Левицького, який на-
писав "Посібник про повивальну науку" (1821), і Г.І. Корабльова, який викладав
"Курс акушерської науки і жіночих хвороб" (1843).
Розвиткові акушерської науки в XIX ст. сприяли праці видатних учених, які
визначили прогрес природознавства: Д.І. Менделєєва, І.М. Сєченова, К.А. Тими-
рязєва та ін. На розвиток акушерської науки значно вплинули праці корифея
вітчизняної хірургії М.І. Пирогова.
Цінний внесок у вітчизняну акушерську науку зробив А.Я. Крассовський
(1823—1898) — керівник кафедри акушерства Петербурзької медико-хірургічної
академії. А.Я. Крассовський був видатним лікарем-клініцистом, талановитим
ученим і педагогом, його капітальний підручник з оперативного акушерства не
втратив значення і в наші дні. Величезною заслугою А.Я. Крассовського є вчення
про механізм пологів і про аномалії таза. У 1862 році А.Я. Крассовський першим
в Росії виконав операцію оваріотомії, яка закінчилася благополучно. Він написав
книгу "Про оваріотомію", яка набула значного поширення не тільки серед росій-
ських, а й серед зарубіжних лікарів. А.Я. Крассовський виховав багато таланови-
тих учених (К.Ф. Слав'янського, М.І. Горвіца, Г.Є. Рейна та ін.), праця яких
сприяла подальшому розвиткові вітчизняного акушерства.
У тодішній Росії жінки не мали можливості здобути вищу освіту. Тільки поо-
диноким жінкам ціною великих зусиль це вдавалося. Серед них В. О. Кашеваро-
ва-Руднєва — перша жінка, яка здобула вищу медичну освіту в Росії. Переборю-
ючи великі труднощі, В.О. Кашеварова-Руднєва закінчила школу повитух, а потім
Медико-хірургічну академію (1868). У 1876 році вона захистила дисертацію на
ступінь доктора медицини.
Відомий російський акушер М.М. Феноменов (1855—1918) удосконалив ме-
тодику багатьох акушерських операцій і створив класичний підручник з опера-
тивного акушерства. Його заслуга — поліпшення акушерської допомоги, особли-
во при патологічних пологах.
Визначну роль у розвитку вітчизняної акушерсько-гінекологічної науки віді-
грав В.Ф. Снєгірьов (1847—1916), основоположник російської гінекології. Серед
заслуг В.Ф. Снєгірьова — розвиток оперативної гінекології, методів дослідження
гінекологічних хворих, розроблення і запровадження в практику нових методів
лікування гінекологічних захворювань. В.Ф. Снєгірьов був талановитим клініцис-
1 0