Упрощенная HTML-версия
Ро з д і л 1. Акушерство як наука. Основні етапи розвитку акушерства
ції повороту плода на ніжку. Водночас ним було відкрито першу повивальну шко-
лу при паризькому госпіталі.
У XVII—XVIII ст. відзначають подальші успіхи у вивченні акушерства. До
XVII ст. належить винахід Чемберлена (Англія) — акушерські щипці. У XVIII ст.
опубліковано анатомічні праці Девентера "Нове світло", в якій вперше було де-
тально описано загальнорівномірнозвужений і плоский таз, і Гунтера "Анатомія
людської вагітної матки". Французький акушер Жан-Луї Боделок запропонував
метод зовнішнього вимірювання таза, яким користуються і нині. Англійський
акушер Смеллі звернув увагу на значення вимірювання діагональної кон'югати
таза, описав нормальний механізм пологів і відхилення при вузькому тазі, сконс-
труював нову модель щипців.
РОЗВИТО К АКУШЕРСТВ А В РОСІЙСЬКІ Й ІМПЕРІ Ї
До XVIII ст. у Росії родопомічних закладів і кваліфікованої акушерської до-
помоги не було. Лікарів акушерів-гінекологів не готували, у тодішніх поодиноких
медичних школах (у Москві і Петербурзі) акушерство не викладали. Лікарів, які
вивчали акушерство за кордоном, було дуже мало. Акушерських шкіл не було.
Допомогу при пологах надавали бабки-повитухи. У багатовіковій практиці пови-
тух були деякі корисні прийоми, але їхня діяльність ґрунтувалася головним чином
на забобонах. При ускладнених пологах бабки нерідко вдавалися до некорисних
або навіть шкідливих обрядів і втручань. Інколи прийоми бабок становили загро-
зу для здоров'я і життя роділлі і плода.
Через відсутність медичної допомоги при пологах материнська й дитяча за-
хворюваність і смертність були високими. Висока смертність серед роділь і дітей
викликала тривогу у найвидатніших учених — патріотів Росії.
Великий російський учений М.В. Ломоносов першим висунув питання про
боротьбу з дитячою смертністю, про підвищення народжуваності.
У 1754 році за проектом доктора медицини П.З. Кондоїді сенат видав указ
про заснування шкіл для підготовки присяжних повитух. Указом передбачено
організацію однієї школи в Москві, другої — в Петербурзі.
У XIX ст. у зв'язку з розвитком капіталізму в Росії і швидким зростанням
чисельності робітничого класу в містах було утворено пологові притулки для бід-
них. Унаслідок цього треба було збільшити кількість акушерських шкіл, яких до
1864 року нараховувалось шість. Повитух, які закінчили ці школи, призначали в
міські пологові притулки. Для роботи в сільській місцевості почали готувати по-
витух другого розряду, навчання яких тривало тільки один рік і провадилося на
низькому рівні.
Першим видатним російським ученим-акушером був "медицини доктор, спо-
вивального мистецтва професор", син полтавського священика Нестор Максимо-
вич Амбодик-Максимович (1744—1812) — видатний, всебічно освічений лікар,
талановитий учений і педагог, який палко любив свою справу. Н.М. Амбодика-
Максимовича справедливо вважають основоположником вітчизняного наукового
акушерства. Він написав перший російський підручник з акушерства, що є капі-
тальною працею. Цей підручник "Искусство повивання, или наука о бабичьем
9