Стр. 17 - Наказ 955 Захист від зараження ВІЛ працівників

Упрощенная HTML-версия

Розд і л 2
УВЕДЕННЯ
В ДОКАЗОВУ МЕДИЦИН У
Щодня медичні працівники в усіх країнах світу потребують отримання нових,
клінічно значущих доказів для забезпечення ефективного і якісного ведення своїх
пацієнтів. Водночас дуже часто перед медичними працівниками постає питання —
де знайти необхідну інформацію.
У своїй повсякденній практиці медичні працівники потребують різних видів
інформації для отримання відповідей на питання, які постійно виникають. Нап-
риклад, студентам або лікарям-інтернам часто потрібна базова інформація, яка
пояснює причини і патогенез захворювання, фізіологічні особливості тощо. Базо-
ва інформація є стабільною і належить до галузі анатомії, фізіології, патогенезу,
етіології. її можна взяти з підручників, довідників та інших загальних джерел.
Але найчастіше вони потребують відповідей на питання, які стосуються без-
посередньо підходів до обстеження і лікування пацієнта.
Доказова медицина передбачає об'єктивну оцінку ефективності медичних
втручань і використання результатів цієї оцінки в клінічній практиці. Це може
бути складним завданням, оскільки і в знаходженні доказів, і в їх поширенні та
впровадженні змін — скрізь можливі проблеми.
Крім базової інформації медичним працівникам потрібна інформація, яка
безпосередньо пов'язана з веденням пацієнтів, методами діагностики і лікування,
прогнозом. Доказова медицина якраз і розглядає саме ці питання.
Щоб довести ефективність і безпеку методів лікування або профілактики,
слід провести клінічне дослідження. Пацієнтам однієї групи призначають нове
(експериментальне) лікування, а інша (контрольна) група отримує старе (тради-
ційне) лікування, або плацебо. Якщо у пацієнтів, які одержують нове лікування,
відзначається зниження статистично значущої частоти небажаних наслідків (смер-
тності, захворюваності), то новий метод можна вважати ефективним. Клінічні
дослідження відрізняються мірою достовірності, що залежить від дизайну або ме-
тодології дослідження.
Найбільш якісними і цінними для практики є докази, отримані при прове-
денні рандомізованих клінічних досліджень.
1 5