Упрощенная HTML-версия
Теоретичначастина
• передбачити потребу в інтубації трахеї.
Якщо ЧСС до 60 за 1 хв після 30 с непрямого масажу серця і ШВЛ, то пот-
рібно:
• інтубувати трахею (якщо це попередньо не було зроблено) і ввести 0,01 %
розчин адреналіну ендотрахеально. Якщо з будь-яких причин інтубація трахеї
неможлива, якомога швидше катетеризувати вену пуповини і ввести адреналін
внутрішньовенно;
• продовжувати ШВЛ 100 % киснем з частотою 30 за 1 хв паралельно з не-
прямим масажем серця;
• у разі збереження брадикардії (ЧСС до 60 за 1 хв) через ЗО с після введення
адреналіну ендотрахеально катетеризувати вену пуповини (якщо це попередньо
не було зроблено). За наявності показань увести адреналін внутрішньовенно че-
рез 3 хв після першого введення;
• передбачити потребу у використанні ізотонічного розчину натрію хлориду і
4,2 % розчину натрію гідрокарбонату.
Під час проведення ШВЛ слід перевіряти ЧСС і наявність самостійного ди-
хання кожні 30 с, поки ЧСС не перевищить 100 за 1 хв і не встановиться адекват-
не самостійне дихання.
Припинення реанімації
Реанімацію новонародженого можна припинити, якщо незважаючи на своє-
часне, правильне і повне виконання всіх її заходів у дитини відсутня серцева
діяльність протягом щонайменше 10 хв
(Міжнародні рекомендації з реанімації но-
вонароджених, 2005).
Наявні дані підтримують висновок про те, що реанімація новонародженого
після 10 хв повної асистолії зазвичай закінчується смертю дитини або її виживан-
ням з тяжкою інвалідністю [С].
Відсутність самостійного дихання в щойно народженої дитини довше ЗО хв
збільшує ризик її смерті або тяжкої інвалідності відносно стандартного ризику в
загальній популяції новонароджених майже в 7 разів, однак лише до 9,3 %. Тому
цю ознаку не можна вважати надійним критерієм, що вказує на необхідність при-
пинення реанімації.
1 9 8