Упрощенная HTML-версия
Теоретичначастина
Сечовиділення.
Діяльність нирок у післяпологовий період нормальна, але се-
човиділення нерідко утруднюється у зв'язку з порушенням функції сечового міх-
ура. Порушення сечовиділення найчастіше проявляється відсутністю в породіллі
позиву до сечовипускання, навіть при значному переповненні сечового міхура.
Іноді буває утруднення сечовипускання за наявності позивів, іноді — болісність
при сечовипусканні. Розлади сечовипускання можуть залежати від атонії сечового
міхура або від набряку його слизової оболонки внаслідок притиснення голівкою
під час пологів.
Функція кишок.
У післяпологовий період нерідко спостерігається затримка
випорожнення (закреп), яка залежить від зниження тонусу кишок.
У породіль іноді з'являються гемороїдальні вузли, які зазвичай не завдають
особливого дискомфорту.
ВЕДЕННЯ ПІСЛЯПОЛОГОВОГО ПЕРІОДУ
Профілактика післяпологових септичних ускладнень включає: упровадження
ефективних акушерських технологій, заснованих на даних науково-доказової ме-
дицини; ведення пологів і післяпологового періоду, грудного вигодовування но-
вонароджених; використання епідемічно-безпечних алгоритмів виконання ме-
дичних маніпуляцій.
Одним із найважливіших чинників запобігання виникненню ВЛІ є спільне
перебування матері і дитини в окремій палаті, а також мінімальне втручання ме-
дичного персоналу в процес догляду за новонародженим. Якщо жінка не здатна
самостійно доглядати дитину, їй можуть допомагати члени родини, медичний
персонал. Дотримання правил гігієни рук є обов'язковим.
Дозволено відвідування породіллі (з урахуванням її бажання) і дитини в аку-
шерському стаціонарі близькими родичами та їх допомога в догляді за новонарод-
женим і породіллею. Можливість відвідування породіллі членами родини віком до
14 років вирішується головним лікарем стаціонару.
Лікар (акушерка) післяпологового відділення спостерігає за:
• загальним станом породіллі;
• артеріальним тиском;
• пульсом;
• температурою тіла;
• станом грудних залоз та сосків (наявність тріщин сосків, лактостазу, інфіль-
тратів);
• інволюцією матки (величиною, болючістю, консистенцією);
• характером та кількістю лохій;
• станом зовнішніх статевих органів;
• за наявності швів — за їх загоєнням;
• функцією сечового міхура та кишок.
Породілля тричі на добу та після кожного акту сечовипускання і дефекації
має здійснювати туалет зовнішніх статевих органів теплою водою з милом. Об-
робку швів на промежині спеціальними розчинами не проводять, достатньо до-
тримання жінкою правил особистої гігієни.
2 1 0