Упрощенная HTML-версия
Теоретична частина
Другий надзвичайно важливий нейрогормональний механізм лактопоезу —
рефлекс виділення молока, або окситоциновий рефлекс. Пусковою ланкою його
також є
подразнення соска та грудного кружальця при активному смоктанні.
Виділення молока відбувається у дві фази. Перша триває 60 с, пов'язана з
передачею імпульсів від нервових закінчень грудного кружальця та соска до цен-
тральної нервової системи і зворотно до грудної залози. При цьому сфінктер со-
ска розслаблюється, скорочуються гладенькі м'язи великих молочних проток, що
сприяє виведенню з них молока. У другій фазі (триває 1—4 хв) важливу роль
відіграє гормон окситоцин, який спричинює скорочення міоепітеліальних клітин
і виведення молока з альвеол і дрібних молочних проток. Треба відзначити, що
саме ця порція молока ("заднє, або пізнє, молоко") значно багатша на жири й
інші компоненти, ніж перша порція ("переднє, або раннє, молоко"), яка багатша
на білки.
Кількість грудного молока поступово збільшується, досягаючи максимально-
го об'єму до 8—9-го тижня життя дитини (приблизно 1000—1500 мл).
Початок формування і закріплення основних лактаційних нейрогормональ-
них рефлексів можуть бути забезпечені лише за умови постійного спільного пере-
бування матері і дитини в одній палаті, за відсутності обмежень у частоті та три-
валості годувань. Саме тому в більшості стаціонарів України після пологів мати і
дитина цілодобово перебувають разом.
Частота прикладань дитини до груді при спільному перебуванні може досяга-
ти 10—12 разів на добу (обов'язково дотримуючись правильної техніки годуван-
ня). Вкрай важливо не усувати харчове занепокоєння дитини ніяким допоюван-
ням між годуваннями, особливо глюкозою, тим більше — штучними сумішами. У
міру збільшення молока частота годувань зменшується до 7—9. Нічні прикладан-
ня особливо важливі для підтримки лактації. Тривалість годування не повинна
обмежуватися при правильній техніці прикладання до груді.
Здоровій доношеній дитині властиві три рефлекси, що допомагають їй харчу-
ватися.
Рефлекс захоплювання
допомагає знаходити сосок. Якщо доторкнутися
чим-небудь поблизу рота голодної дитини, вона поверне голову в цьому напрямку
й відкриє рот.
Смоктальний рефлекс
виникає тоді, коли що-небудь, потрапляючи
в рот дитині, торкається її піднебіння, і вона починає ссати.
Ковтальний рефлекс
проявляється при наповненні рота дитини молоком, коли вона його ковтає.
Методика годування груддю
При годуванні дитини потрібно звернути увагу на такі моменти (мал. 50):
• дитина захоплює більшу частину грудного кружальця і тканини, розміщеної
під ним, тобто захоплює в ротик молочні пазухи;
• вона формує з тканини грудної залози велику "соску";
• сосок грудної залози становить лише одну третину цієї "соски";
• дитина смокче грудь, а не лише сосок.
Потрібно звернути увагу на положення язика дитини — язик висунутий упе-
ред, розташований між нижніми яснами та молочними пазухами. Якщо дитина
бере грудь таким чином, отже, ссе правильно, її правильно прикладено до груді.
Молоко вичавлюється з молочних пазух у рот дитини, яка його ковтає.
2 1 6