Ро з д і л 2. Уведення в доказову медицину
Для здійснення якісного пошуку доказів і їх критичного аналізу медичному
працівнику потрібні спеціальні навички і час. Набагато легше і швидше користу-
ватися оглядами з ДМ, підготовленими іншими фахівцями: Кокранівська база
даних (Cochrane database), Бібліотека репродуктивного здоров'я ВООЗ (WHO
Reproductive Health Library), "Керівництво по ефективній допомозі при вагітності
і народженні дитини" за редакцією М. Енкіна ("The Guide on Effective Care in
Pregnancy and Childbirth" by M. Enkin et al., 2003), або готовим клінічним посіб-
ником і протоколами.
"Доказова медицина" — це не книга кулінарних рецептів. Вона вимагає гли-
бинного підходу, який інтегрує кращі зовнішні докази з індивідуальною клініч-
ною компетентністю медпрацівника і вибором пацієнта. Зовнішні клінічні докази
можуть давати потрібну інформацію, але ніколи не замінюють індивідуальний
клінічний досвід — досвід, що дає змогу вирішити, чи підходить даний зовнішній
доказ окремо взятому пацієнтові взагалі, і якщо так, то як інтегрувати цей доказ
в ухвалення клінічного рішення.
Доказова медицина не повинна сприйматись як "медицина, що знижує вар-
тість". Є деякі побоювання, що менеджери комерційних структур скористаються
доказовою медициною, щоб знизити витрати на охорону здоров'я. Це не тільки
означатиме неправильне використання доказової медицини, а й призведе до фун-
даментального нерозуміння її фінансових наслідків. Лікарі, упроваджуючи в прак-
тику принципи доказової медицини, зрозуміють, що найбільш ефективні втру-
чання поліпшать якість і збільшать тривалість життя пацієнтів. А це підвищить, а
не знизить вартість їх ведення"
(Mark R. Anderson. A Short History of Scury).
ДМ — це добросовісне використання кращих сучасних доказів в ухваленні
рішень з приводу ведення окремих пацієнтів або надання медичних послуг. Кра-
щі сучасні докази — це новітня інформація стосовно надійних достовірних до-
сліджень з таких питань, як різні види ведення пацієнтів, потенційна шкода від
дії певних речовин, точність діагностичних тестів, прогностична значущість або
прогностичні чинники.
2 3