Упрощенная HTML-версия
Теоретична частина
кову заглибину (excavatio vesicouterina). Переходячи з матки на пряму кишку,
очеревина утворює прямокишково-маткову заглибину (excavatio rectouterina). Біч-
ні поверхні матки не покриті очеревиною.
Перешийок
— частина матки між тілом і шийкою завдовжки близько 1 см.
Верхньою межею перешийка є місце щільного прикріплення очеревини до матки
спереду (це відповідає анатомічному внутрішньому вічку матки), нижньою — гіс-
тологічне вічко матки (межа переходу слизової оболонки матки в слизову оболон-
ку каналу шийки матки). У процесі пологів перешийок разом із шийкою матки
утворює нижній сегмент матки, саме в цій ділянці проводять розріз матки під час
операції кесаревого розтину, саме тут найчастіше трапляються розриви матки.
Шийка матки
має дві частини — піхвову та надпіхвову . Піхвов а частин а ший-
ки матки виступає в отвір піхви і є доступною для огляду у піхвових дзеркалах.
Надпіхвова частина розміщена вище від місця прикріплення стінок піхви до ший-
ки. Посередині шийки матки проходить канал шийки матки, який має два сфін-
ктери: внутрішнє та зовнішнє вічко. Зовнішнє вічко у жінок, які не народжували,
має круглу форму, після пологів зовнішнє вічко набуває форми поперечної щіли-
ни. Шийка матки у жінок, які не народжували, має конічну форму, у тих, які
народжували, — циліндричну.
Матка розміщується в центрі таза. Поздовжня вісь матки нахилена допереду
(anteversio). Між тілом та шийкою матки існує тупий кут близько 120°. У нормі він
відкритий допереду (anteflexio).
Функції матки:
—
протягом періоду статевої зрілості матка виконує менструальну функцію;
— упродовж вагітності матка виконує плодовмісну функцію і створює опти-
мальні умови для розвитку фетоплацентарного комплексу;
— у пологах матка виконує функцію зганяння.
Маткові труби
(tubae uterinae ) відходят ь від матки в ділянц і її кутів і проляга -
ють у верхніх відділах широкої зв'язки матки бічних стінок таза. Довжина матко-
вих труб — 10—12 см. Виділяють 3 частини труби:
—
інтерстиційну
(pars interstitialis, pars intramuralis), що проходить товщу м'яза
матки; її діаметр досягає 0,5—1 мм;
—
перешийкову
(pars isthmica) — одразу після виходу труби з матки;
—
ампульну
(pars ampullaris) — найширшу частину, що закінчується лійкою,
діаметр труби в цьому відділі досягає 5—8 мм. Лійка має численні тонкі вирости,
що називаються
торочками
(fimbriae tubae).
Стінка труби складається з трьох шарів: слизової оболонки, утвореної цилін-
дричним війчастим епітелієм, м'язової оболонки та серозної оболонки, або оче-
ревини.
У дитячому віці труби довгі та звивисті. У період статевого дозрівання вони
стають дещо коротшими, ширшими та менше звивистими внаслідок посиленого
розвитку м'язової оболонки.
Скорочення маткової труби залежать від фази менструального циклу. Найін-
тенсивніше труба скорочується в період овуляції, що має сприяти прискоренню
транспортування сперматозоїдів в ампульну частину труби. У лютеїнову фазу
циклу під впливом прогестерону розпочинається функціонування секреторних
клітин слизової оболонки, труба заповнюється секретом, ії перистальтика сповіль-
6 4