Упрощенная HTML-версия
Розділ 1
ПОНЯТТЯ ПРО ГІНЕКОЛОГІЮ.
ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ГІНЕКОЛОГІЇ
Гінекологія (від грец.
gine
— жінка і
logos
— наука) у буквальному
розумінні — «наука про жінку».
У другій половині XVIII ст. в ученні про жінку поступово починають
виділятися два напрями:
акушерство,
предметом вивчення якого є фізіо
логічні і патологічні процеси, що відбуваються в організмі жінки у зв’язку
з вагітністю, пологами і післяпологовим періодом, і
гінекологія,
яка вив
чає анатомічні особливості, фізіологічні процеси, захворювання статевої
системи поза вагітністю і пологами в усі періоди життя жінки — від ди
тинства до старості.
Гінекологія тісно пов’язана з іншими медичними дисциплінами —
анатомією, нормальною і патологічною фізіологією, фармакологією,
хірургією, терапією тощо. Гінекологічні захворювання стають причиною
змін, що відбуваються не тільки в органах статевої системи, айв інших
органах і системах, погіршуючи при цьому перебіг захворювань, супут
ніх гінекологічним. Разом з тим наявність екстрагенітальних захворювань
може впливати на перебіг суто гінекологічних захворювань. Саме тому цю
науку слід вивчати не окремо, а в комплексі з іншими медичними дис
циплінами.
Перші згадки про науку можна зустріти в пам’ятках Індії, Стародавніх
Єгипту і Греції, а також у лікарських порадниках слов’янських народів.
Так, в індійських книгах «Аюрведа» (приблизно VIII ст. до н. е.) зга
дується про зміщення матки, кондиломи, аменорею. А в єгипетських па
пірусах існують вказівки на способи лікування зміщення матки, аменореї,
свербіння і виразки зовнішніх статевих органів.
Давньогрецький лікар Гіппократ у наукових працях описує симптоми,
діагностику і лікування зміщень і запалень матки і піхви, міоми і раку мат
ки, об’єднуючи їх у розділи «Про природу жінки», «Про жіночі хвороби»,
«Про безплідність» тощо. Крім лікарської терапії він пропонує також де
які види хірургічного втручання, наприклад видалення пухлини матки за
допомогою спеціальних щипців, ножа і розпеченого заліза.
У період феодального ладу розвиток медицини, зокрема гінекології,
дещо сповільнюється. Проте саме тоді з’являється перший детальний
опис будови жіночих статевих органів, яку запропонував відомий на той
час вчений Орибазій (325—400).
1 0