Розділ 1
новленням у цих країнах. Більша частина Украї
ни входить до складу Російської імперії.
Так, засновником акушерсько-гінеколо
гічної науки в Росії стає виходець з України
Н.М. Амбодик-Максимович (1744—1812), який
1768 р. закінчує Київську духовну академію, а
1775 р. — медичний факультет Страсбурзько
го університету і того самого року захищає док
торську дисертацію. У своїх наукових працях
окрім акушерства висвітлює також питання ана
томії та фізіології жіночих статевих органів, за
стосування лікарських рослин у гінекології.
До першої половини XIX ст. гінекологіч
них хворих госпіталізують до хірургічних і те
рапевтичних клінік. Оперативними втручання
ми займаються хірурги, а консервативними методами лікування жіночих
хвороб — терапевти. Тільки з відкриттям гінекологічних клінік у багатьох
вищих медичних школах та інститутах як на Заході, так і в Російській імпе
рії гінекологія остаточно відокремлюється від хірургії. Уперше в Росії
гінекологічне відділення відкривають 1842 р. при акушерській клініці
Петербурзької медико-хірургічної академії. Згодом гінекологічні клініки
та відділення в лікарнях починають відкривати і при інших універси
тетах (Київському, Харківському, Одеському, Казанському, Московському
та ін.).
Очолюють ці клініки такі видатні гінекологи, як О.О. Кітер, А .Я. Кра-
совський, 0.1. Лебедев, К.Ф. Слав’янський (Петербург), B.C. Груздєв
(Казань), В.Ф. Снєгірьов, О.П. Губарев (Москва), О.П. Матвєєв (Київ),
І.П. Лазаревич (Харків), М.В. Скліфосовський (Одеса), І.М. Граматікаті
(Томськ).
Так, 0.0. Кітер (1813—1879) перший почи
нає викладати гінекологію як окремий предмет
і видає «Посібник з вивчення жіночих хвороб»
(1858). Його клініка започатковує в Російській
імперії застосування хірургічних методів ліку
вання жіночих хвороб. А 1846 р. 0.0. Кітер стає
першим в країні, хто виконує і описує операцію
видалення матки, що уражена раковою пухли
ною, через піхву.
Незважаючи на те що антисептичний метод
на той час ще не введений у хірургію, ширить
ся коло і абдомінальних хірургічних втручань, 0.0.
Кітер (1813—1879)
12
Н.М. Амбодик-Максимо
вич (1744—1812)