Упрощенная HTML-версия
ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ
Доцільніше проводити гістеросальпінгографію з одночасною рентгеноп-
невмопельвіографією і лапароскопією. На рентгенограмі маткові труби
візуалізуються у вигляді булави, чоток, ампулярні відділи труб непро
хідні.
Лікування
туберкульозу жіночих статевих органів проводять гінеко
лог, фтизіатр або фтизіогінеколог у жіночій консультації або туберкульоз
ному диспансері.
При
специфічній хіміотерапії
найкращого ефекту досягають шляхом
уведення антибіотиків у вогнище ураження через 1 добу (15—20 ін’єкцій);
після переходять до введення препаратів внутрішньом’язово протягом 2—
З міс. залежно від перебігу і гостроти процесу в комбінації з похідними
ізонікотинової кислоти. Препарати першого ряду: фтивазид — по 0,5 г 2—
З рази на добу; ізоніазид — 0,3—0,6 г на добу; салюзид 5—10 % — 10 мл
уводять крізь склепіння піхви (20 ін’єкцій), а також шляхом інстиляції у
порожнину матки. Препарати другого ряду: натрію парааміносаліцилат
перорально — по 2—3 г на одне приймання (до 12 г на добу); тибон — до
0,1 г на добу; піразинамід — по 1,5—2 г на добу; циклосерин — по 0,5—
0,75 г на добу.
Гормональна терапія
зменшує інтенсивність запальної реакції. Засто
совують преднізолон, гідрокортизон.
Ферментотерапія
(лідаза по 32—64 УО у поєднанні зі стрептоміци
ном, гідрокортизоном крізь заднє склепіння піхви або шляхом гідротубації
через 1 добу 10—15 разів, електрофорез 1 % розчину хімотрипсину) пока
зана у стадії стабілізації і розсмоктування.
Хірургічне лікування
поєднують з антибактеріальною терапією. Обсяг
операції визначають вік хворої і поширення процесу.
Призначають також
вітамінотерапію
(тіамін, піридоксин, кальцію
пантотенат, аскорбінова кислота) і
протианемічну
терапію.
Серед
фізіотерапевтичних методів
використовують ультразвук (піс
ля тривалої антибактеріальної терапії).
Санаторно-курортне лікування
(Південний берег Криму) за гострої
стадії протипоказане.
ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ,
ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМШЛЯХОМ
Інфекційні захворювання, що передаються статевим шляхом
(ІЗПСШ), — це група найбільш поширених інфекцій статевих шляхів,
причиною яких є невелика кількість мікроорганізмів (бактерій, вірусів
та грибів). Таких захворювань, за класифікацією ВООЗ, налічують 21
(табл. 2). Останніми роками частота цих захворювань збільшилась.
139