ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ
У
рогенітальний мікоплазмоз
,
уреаплазмоз
Збудниками захворювань є
Mycoplasma hominis, Mycoplasma genita-
lium, Ureaplasma urealyticum
— дрібні мікроорганізми, що локалізуються
на слизовій оболонці ротової порожнини, дихальних шляхів, нижніх від
ділів сечових і статевих шляхів. При запальних захворюваннях статевих
органів ці мікроорганізми спричинюють запалення в піхві, шийці матки,
слизовій оболонці матки, маткових трубах. Мікоплазми передаються ста
тевим шляхом, їх часто виявляють у хворих на гонорею, трихомоніаз як
супутню флору. Розрізняють гостру і хронічну форму мікоплазмозу, що
перебігає без специфічних для цього збудника симптомів, його часто ви
являють у практично здорових жінок. Для мікоплазмозу характерний тор-
підний перебіг, нерідко спостерігають латентні форми.
Клінічна картина цього захворювання мало відрізняється від такої
при сальпінгіті, кольпіті, цервіциті іншої етіології.
Діагностика. Для виявлення збудників використовують бактеріоло
гічний метод. Матеріал одержують із виділень піхви, каналу шийки матки,
великої залози присінка піхви. Проводять тест, заснований на здатності
уреаплазм виділяти уреазу, що, впливаючи на реакцію середовища, змінює
колір індикатора. Також використовують серологічну діагностику, культу-
ральний, імунофлюоресцентний методи, ПЛР, дослідження імунограми.
Лікування
таке саме, як і при хламідіозі.
Г
енітальний
герпес
Генітальний герпес — захворювання статевих органів, спричинене
вірусом простого герпесу переважно другого типу (ВПГ-2). Вірус ло
калізується здебільшого на слизовій оболонці сечових і статевих органів,
каналу шийки матки, а також у нервових гангліях поперекового та сак
рального відділів симпатичної нервової системи. Передається статевим
шляхом. Під час вагітності ВПГ-2 може призвести до невиношування і
вад розвитку ембріона.
Клінічна картина. Клінічно розрізняють типовий, атиповий і без-
симптомний перебіг інфекції (вірусоносійство).
Залежно від локалізації розрізняють три стадії герпетичного процесу:
І стадія — ураження зовнішніх статевих органів; II стадія — піхви, шийки
матки, сечівника; III стадія — матки, її придатків, сечового міхура.
Серед клінічних проявів — гіперемія і набряк каналу шийки матки,
сечівника і серозні або серозно-гнійні виділення. При вульвовагініті і цер
віциті, спричинених вірусом герпесу, на слизовій оболонці і шкірі ураже
ної ділянки на початку захворювання з’являються множинні везикули, які
149