Упрощенная HTML-версия
Розділ 8
проліферацію і гіперплазію судинна система не в змозі забезпечити кро
вопостачання на належному рівні, що призводить до некрозування і не
рівномірного відторгнення слизової оболонки матки. У таких ділянках ви
никає кровотеча. Незабаром вони починають епітелізуватися, однак нова
десквамація знову спричинює маткову кровотечу. Цей механізм підтримує
тривалість кровотечі при ановуляторному циклі.
Клінічна картина.
Виникненню маткової кровотечі зазвичай передує
затримка менструації від 1—2 до 6—8 тиж., а іноді й більше. У деяких
випадках кровотеча виникає у термін очікуваної менструації або навіть
раніше.
Серед
овуляторних кровотеч (менорагії)
виділяють такі патогене
тичні варіанти:
1. Кровотеча, зумовлена
скороченням фолікулярної фази.
Характерні
зменшення тривалості менструального циклу (пройоменорея) за рахунок
швидшого дозрівання фолікула (за 7—8 днів), зниження рівня естроген
них гормонів (гіпоестрогенія).
2. Кровотеча внаслідок
подовження фолікулярної фази.
Тривалість
менструального циклу збільшується, досягаючи 35—40 і більше днів за
рахунок персистенції фолікула, кровотеча виникає після затримки менс
труації. Рівень естрогенних гормонів підвищується (гіперестрогенія).
3. Кровотеча, спричинена
скороченням лютеїнової фази:
недостатня
функція жовтого тіла, що проявляється зменшенням тривалості менстру
ального циклу, зниженням концентрації прогестерону, лютеїнізуючого та
лютеотропного гормонів.
4. Кровотеча, зумовлена
подовженням лютеїнової фази
циклу, — на
слідок персистенції жовтого тіла: виникає на тлі затримки менструації,
часто сприймають як порушену маткову вагітність. Продукція лютеїнізу
ючого, лютеотропного гормонів і прогестерону значно підвищена.
5.
Міжменструальна кровотеча,
зумовлена надмірним зниженням
кількості естрогенів під час овуляції, загальмованістю розвитку жовтого
тіла. Виникає в середині менструального циклу і продовжується кілька
днів, іноді супроводжують нейроендокринні порушення (тазовий біль,
слабість, нудота тощо).
Диференціальна діагностика
варіантів дисфункціональних маткових
кровотеч клінічно непроста. Діагноз ґрунтується на старанному вивченні
анамнестичних даних (вік, менструальна функція, умови життя, харчуван
ня, перенесені інфекції тощо), даних гінекологічного обстеження, тестів
функціональної діагностики (вимірювання базальної температури, коль-
поцитограма, виявлення симптому зіниці тощо), умісту гонадотропінів,
стероїдних гормонів, стану слизової оболонки матки при гістологічному
дослідженні, даних ультразвукового дослідження (мал. 92—94).
170