Упрощенная HTML-версия
ПОРУШЕННЯ МЕНСТРУАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ТА НЕЙРОЕНДОКРИННІ СИНДРОМИ
На
першому етапі
вживають заходів щодо негайного спинення крово
течі, що здійснюють, як правило, в умовах стаціонару.
1. Негормональна гемостатична терапія:
а) препарати, що підвищують коагуляційні властивості крові (дицинон,
натрію етамзилат, вікасол, є-амінокапронова кислота, препарати каль
цію тощо);
б) утеротонічні препарати (окситоцин, пітуїтрин та ін.);
в) фізіотерапевтичне лікування (холод на низ живота, іонофорез каль
цію хлориду тощо).
2. Гормональна гемостатична терапія. Призначають естрогени у вели
ких дозах — у першу добу по 10 000—20 000 ОД кожні 3—4 год (усього
50 000—60 000 ОД) або комбіновані естроген-гестагенні препарати — по
1 таблетці
4
—6 разів на добу з подальшим поступовим зниженням дози
препарату. У преклімактеричному і клімактеричному періодах також за
стосовують прогестерон чи його синтетичні аналоги (17-оксипрогестеро-
ну капронат — 17-ОПК), можна додати андрогени.
3. Хірургічне лікування:
а) вишкрібання слизової оболонки матки. У клімактеричному, а іноді і
в репродуктивному періодах лікування треба починати з вишкрібан
ня слизової оболонки матки не тільки для спинення кровотечі, а і з
діагностичною метою для вибору подальшої тактики лікування. При
ювенільних кровотечах вишкрібання проводять тільки за життєвими
показниками у разі неефективності гормонального гемостазу;
б) так звані мінімальні інвазивні хірургічні процедури, які виконують під
гістероскопічним контролем: трансцервікальна резекція (абляція), лазер
на абляція слизової оболонки матки, кріодеструкція її рідким азотом;
в) видалення матки (надпіхвова ампутація або екстирпація матки) про
водять у разі неефективного попереднього лікування, наростання
анемії, погіршенні загального стану хворої. Обсяг оперативного втру
чання визначають за віком хворої, станом шийки матки і яєчників.
Легкий перебіг міжменструальних кровотеч не потребує спеціального
лікування, при виражених кровотечах — введення естрогенних гормонів у
невеликих дозах (до 1000 ОД на добу) перед овуляцією і протягом наступ
них 2—3 днів.
Другий етап
лікування передбачає нормалізацію менструального
циклу та профілактику рецидиву кровотечі. Лікувальні заходи можна про
водити в умовах стаціонару або жіночої консультації. Особливе значення
на цьому етапі мають загальнозміцнювальні заходи. Гормональне лікуван
ня проводять з обов’язковим урахуванням вікових особливостей, терапія
може бути стимулювальною, замісною чи інгібуючою. Частіше викорис
товують естрогени, гестагени, синтетичні прогестини.
173