Розділ 8
Третій етап
лікування спрямований на відновлення репродуктивної
функції, його проводять у жінок репродуктивного періоду. Заходи цього
етапу виконують при відновленні ритмічного менструального циклу. Ви
користовують антиестрогени, гонадотропіни, гонадотропін—рилізинг-
гормон.
АЛЬГОДИСМЕНОРЕЯ
У більшості жінок менструації супроводжуються такими неприємни
ми відчуттями: незначне нездужання, дратівливість, підвищена чутливість
до деяких запахів, головний біль, відчуття важкості або біль унизу живота.
При фізіологічних менструаціях ці явища короткочасні і не чинять сут
тєвого впливу на загальний стан жінки та її працездатність. У жінок із
альгодисменореєю зазначені прояви, особливо больовий синдром, яскра
во виражені. Такі жінки в період менструацій втрачають працездатність і
змушені користуватися анальгетиками.
Розрізняють
первинну
і
вторинну
альгодисменорею, функціонально
го й органічного характеру. Первинну альгодисменорею спостерігають з
менархе, вторинна переважно є наслідком деяких гінекологічних захворю
вань, які зумовлюють розвиток вираженого больового синдрому під час
менструацій.
Етіологія і патогенез.
Первинну альгодисменорею спостерігають пе
реважно в дівчат і молодих жінок. Серед причин виникнення первинної
адьгодисменореї варто виділити найголовніші:
1) механічні, які призводять до перешкоджання відтоку менструальної
крові з матки. До них належать аномалії розвитку матки, атрезія кана
лу шийки матки, неправильне положення матки (гіперантефлексія або
ретрофлексія);
2) нейропсихогенні: альгодисменорея пояснюється лабільністю нерво
вої системи з пониженням порога больової чутливості;
3) ендокринні: основною причиною спастичних скорочень м’язової обо
лонки матки (міометрія), які зумовлюють ішемію матки, є порушення
синтезу простагландинів;
4) конституціональні (інфантилізм): альгодисменорея пояснюється гі
поплазією матки, слабким розвитком м’язових елементів, які погано
піддаються розтягненню при менструальному повнокрів’ї, унаслідок
чого відбувається подразнення нервових закінчень і виникає больо
вий синдром.
Вторинна альгодисменорея розвивається, як правило, у жінок ЗО—
40 років. Чинниками виникнення її є різноманітні гінекологічні захво
рювання. Найчастіше розвиток її зумовлюють внутрішній і зовнішній
174