Упрощенная HTML-версия
Розділ 10
Розрізняють лейоміоми зі швидким ростом (можуть за 1 рік збільши
тися в декілька разів, що може бути ознакою переродження в злоякісну
пухлину — саркому) і уповільненим. Найчастіше пухлина швидко росте
у молодому віці, особливо під час вагітності, і преклімактеричному пе
ріоді. Повільний ріст пухлини або зворотний її розвиток відзначають у
менопаузі.
Клінічна картина
залежить від віку хворої, швидкості росту, локалі
зації і розміру пухлини, тривалості захворювання, преморбідного тла, су
путньої патології. Здебільшого лейоміома перебігає безсимптомно. При
симптомній лейоміомі до найхарактерніших клінічних проявів належать:
1.
Кровотеча
найчастіше буває (у разі підслизових та інтерстиціаль-
них лейоміом) у вигляді циклічних (менорагія) — у
2
/з
випадків або ацик
лічних — у
Уз
випадків маткових кровотеч, які можуть призвести до роз
витку анемії. У разі субсерозної форми пухлини кровотечі, як правило, не
спостерігають.
Причиною кровотеч є гіперплазія слизової оболонки матки (ендо-
метрія), неповноцінність м’язової оболонки (міометрія), збільшення роз
мірів порожнини матки, постійна травма слизової оболонки капсули вузла
тощо.
2.
Біль
спостерігають у 35 % випадків. Залежить від локалізації міо-
матозних вузлів і може бути різного походження. Виникнення його спри
чинене розтягненням серозної оболонки матки, порушенням живлення,
кровопостачання вузла, що пов’язане зі швидким ростом або перекручу
ванням ніжки вузла, тиском пухлини на нервові сплетення малого таза,
«народженням» підслизового вузла тощо. Біль має різноманітний харак
тер: виникає тільки під час менструації; постійний ниючий, гострий, пе
реймоподібний тощо.
3.
Симптом здавлення прилеглих органів.
Пухлина може здавлювати
пряму кишку (закреп), сечовий міхур (дизуричні явища), сечовід (пієліт,
пієлонефрит, гідронефроз). У разі здавлювання крижових нервів спостері
гають вторинний ішіорадикуліт з іррадіацією болю в нижні кінцівки.
4.
Білі
— непостійний симптом. З’являються під час розпаду (некро
зу) підслизових вузлів або великих інтрамуральних, які порушують крово
обіг у матці; можуть бути водянисто-слизовими або рідкими, при гангрені
підслизового вузла — буруватого кольору зі смердючим запахом.
5.
Безплідність
— у 35—40 % хворих.
Ускладнення лейоміом:
1) «народження» підслизового вузла у піхву, а іноді і за її межи (мал. 98).
Вузол залишається зв’язаним з маткою за допомогою ніжки. Хворі
скаржаться на тягучий або переймоподібний біль унизу живота, у ді
лянці попереку і маткові кровотечі. Лікування — оперативне;
204